Page 21 - Автореферат Греділь М.І.
P. 21

19

            ності в сталі, а саме, воднем ініційованого мікророзтріскування за дії експлуата-
            ційних напружень у стінці труби, спричинених внутрішнім тиском водню у дефе-
            ктах (стадія V, рис. 13б-г). Дископодібні мікротріщини формуються від ланцюж-
            ків порожнин на включеннях, що додатково послаблює робочий переріз труб. На-
            слідки такого активованого воднем мікророзтріскування спостерігали навіть в об-
            ласті крізьзеренного долому зразків сталі 17Г1С після 40 років експлуатації (рис.
            13в). Це можливо лише тоді, коли таке розтріскування виникло ще до механічних
            випробувань зразків, а, отже, є наслідком експлуатаційної деградації сталі.






















              Рисунок 13 – Стадійність (I–V) розвитку експлуатаційної пошкодженості у
                                        низькоміцній трубній сталі (схема)

                    Отже, водень відіграє двояку роль у розвитку пошкодженості. З одного бо-
            ку, він полегшує відшарування включень від матриці, внаслідок чого утворюють-
            ся  великі  порожнини  із  неметалевими  включеннями  всередині.  З  іншого  боку,
            акумульований у цих порожнинах водень сприяє їх деформаційному росту через
            його накопичення і зростання тиску впродовж тривалої експлуатації сталі. Слід
            зазначити, що поява включень, відшарованих від матриці, не означає їх пасивну
            роль у подальшому формуванні деформаційних водневих пор. Оскільки включен-
            ня займає основний об’єм пори, тоді відчутно менша кількість водню необхідна
            для  досягнення  його  високого  тиску  в  порожнині  між  включенням  і  зовнішнім
            контуром пор уздовж межі з феритною матрицею.
                    Ймовірність реалізації того чи іншого з двох взаємопов’язаних механізмів
            впливу водню на розвиток експлуатаційної пошкодженості в трубних сталях за-
            лежить від їх міцності. Зі зменшенням міцності сталей експлуатаційна пошкодже-
            ність формується в основному за умов досягнення критично високого тиску вод-
            ню в порах, достатнього для реалізації деформаційного механізму росту пор та їх
            злиття. І навпаки, механізм водневого розтріскування в сталях внаслідок знижен-
            ня когезивної міцності під впливом абсорбованого нею водню стає визначальним
            зі зростанням їх міцності. Очевидно, що описані два механізми можуть реалізову-
            ватися одночасно і посилювати один одного, але, крім того, можуть супроводжу-
            вати корозійно-механічне руйнування сталей із низьким опором крихкому руйну-
            ванню. Зокрема, незважаючи на  здатність  до  інтенсивного  наводнювання, низь-
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26