Page 27 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

25

зносостійкість ЕДП з ПД досягав 20...70 %, що залежало не лише від вмісту
хрому, а ще й від вмісту бору в їх шихті.

а б в
Рис. 22. Вплив вмісту хрому CCr на втрату маси ΔW покриттів із ПД 90Х(6...17)ГС (а),
ПД 90Х(6...17)РГС (б) та ПД 90Х(6...17)Р2ГС (в). 1 і 2 – ЕДП, напилені відповідно за до- і
надзвукового режимів; I, II і III – втрата маси ΔW сталі У12 з твердістю 460 HV0,3,
640 HV0,3 та 840 HV0,3 відповідно, використаної як еталон для порівняння.

Найвищу абразивну зносостійкість за випробувань в умовах закріпленого
абразиву отримали на ЕДП з ПД з найвищим вмістом хрому 17 мас.% та бору
2 мас.%, напилених у надзвуковому режимі. Його зносостійкість вдвічі
перевищила властиву еталонному покриттю, напиленому дротом із сталі У12 з
твердістю 840 HV 0,3 (рис. 22в, ІІІ). Проте навіть за додавання до шихти ПД
1 мас.% В позитивний ефект надзвукового напилювання на зносостійкість
покриття перевищив значення для еталонної сталі У12 з найвищою твердістю.
Отже, додавання бору до складу шихти виявилося визначальним для позитивного
впливу надзвукового режиму напилювання ЕДП.

а б в
Рис. 23. Порівняння за втратою маси ΔW покриттів, напилених ПД з різним вмістом
легуючих елементів в шихті, випробуваних на зношування в умовах закріпленого
абразиву: а – незмінний вміст C, Cr та B у шихті ПД, але за додавання до неї Mo, Ti, V, Ni
Mn та Si; б – незмінний вміст C та B, але різний вміст Cr у шихті ПД з додаванням до неї
Al або Ti; в – різний вміст ніобію CNb у покриттях із ПД 200Х10Б(3...5)MР. Позначення 1, 2,
I, II, III розшифровані у підписі до рис. 22.
Заміна феромарганцю та ферокремнію в шихті ПД на дорожчі компоненти,
такі як феромолібден, ферованадій та нікель, відчутно не вплинула на
зносостійкість покриттів за жодного з режимів їх напилювання (рис. 23а). Це
зумовлено тим, що ферокремній з феромарганцем у шихті ПД утворювали
легкоплавкі евтектики зі сталевою оболонкою, завдяки чому відбувалося повніше
сплавлення компонентів шихти з оболонкою ПД. Як наслідок, формувалися