Page 31 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 31
29
структурою крупно дисперсних ламелей (сформованої за дозвукового режиму)
був рівномірний знос тіла ламелей через меншу щільність розташування
міжламелярних пошкоджень вздовж їх меж (рис. 26в). Тоді як основним
чинником інтенсивного зношування покриттів зі структурою дрібно дисперсних
ламелей (отриманою за надзвукового режиму) було викришування вздовж
розвиненої мережі меж ламелей (рис. 26г).
Трибологічні характеристики покриттів з ПД 90Х17ГС у технологічних
середовищах. Дослідили трибологічні характеристики пар тертя “вкладка
(контртіло) – зразок з покриттям”. ЕДП з ПД формували за до- та надзвукового
тиску повітряного струменю та порівнювали з властивостями гальванічно
нанесеного хромового покриття. Як контртіла використали чавун СЧ30, бронзу
БрС-30 та бабіт Б16 (найвживаніші матеріали для виготовлення вкладок у парах
тертя вузлів машин). Трибологічні випробування цих пар тертя здійснили в
мінеральній оливі І-20, вживаній у двигунах внутрішнього згоряння.
Встановили, що в середовищі мінеральної оливи І-20 коефіцієнт тертя μ зни-
жувався з підвищенням питомого навантаження Р на фрикційну пару від 2 до
10 МПа за використання усіх варіантів контртіл (рис. 27).
0,028
0,028
0,024
0,024
4 0,020
0,024 1 4
0,020 3
2 3 0,016
3 2 1 2
0,020
0,016 0,012
1
0,008
0,012
0,016 4
2 4 6 8 10 2 4 6 8 10 2 4 6 8 10
Р, МПа P, МПа P, МПа
а б в
Рис. 27. Вплив питомого навантаження Р на коефіцієнт тертя μ різних фрикційних пар за
випробувань у мінеральній оливі І-20, де як контртіла використали чавун СЧ30 (а), бронзу
БрС-30 (б) та бабіт Б16 (в), а як зразки – сталь 65Г (1), ЕДП з ПД 90Х17РГС (2, 3), напилені
в до- (2) та надзвуковому (3) режимі та покриття з гальванічно нанесеним хромом (4).
Найнижчі значення зафіксували у парі тертя ЕДП, напилене у дозвуковому
режимі з ПД 90Х17РГС, з чавуном СЧ 30, а найвищі у парі тертя між покриттям
(гальванічно нанесений хром) та чавуном СЧ 30 (рис. 27а). Тенденція до
зниження з підвищенням питомих навантажень зумовлена припрацюванням
фрикційних пар, за якого контртіло з високотвердого чавуну СЧ 30 усуває
виступи на поверхні покриттів. Як наслідок, сліди тертя спостерігали у вигляді
дрібних рисок на невеликих ділянках, випадково розташованих на поверхні ЕДП з
ПД, які вважали ознаками рівномірного усунення виступів на покритті, тоді як на
чавуні виявили ознаки намащування графіту.
За фрикційної взаємодії ЕДП з ПД 90Х17РГС у парі з контртілом із бронзи
БрС 30 виявили (рис. 27б), що з підвищенням питомого навантаження коефіцієнт
тертя , або дещо зростав, або ж залишався практично незмінним (для ЕДП,
напилених за тиску 1,2 та 0,6 МПа відповідно). Але під час фрикційної взаємодії
значення μ загалом були вищими, ніж у випадку сталі 65Г чи покриття з
гальванічно нанесеним хромом. А за високих питомих навантажень вони
