Page 34 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 34

32

                  На  основі  ранжування  отриманих  результатів  відносно  отриманих  іншими
            дослідниками, відзначили, що використання надзвукового повітряного струменю
            для  напилювання  ЕДП  із  ПД  сиcтеми  легування  Fe-Cr-Si-Mn-B-С  із
            екзотермічною шихтою забезпечило зменшення розміру розплавлених краплин у
            1,5…2 рази, поруватості покриттів – у 2…2,2 рази, розміру нанорозмірних вклю-
            чень  боридів  –  у  2,5  рази,  що,  як  наслідок,  уможливило  підвищення  когезійної
            міцності  від  20  до  50  МПа,  твердості  –  на  15…20  %  та  зниження  залишкових
            напружень  розтягу  І  роду  в  покриттях  на  25…40%.  Абразивна  зносостійкість
            покриттів  при  цьому  зросла  у  2  рази  порівняно  із  сталлю  У12  з  твердістю  840
            HV 0,3,  а  трибологічні  характеристики  покриттів  у  парах  тертя  з  чавуном  за
            випробувань у мінеральній (І-20) або синтетичній (EDGE 5W-30) оливах перева-
            жали трибологічні характеристики сталі 65Г та покриття з гальванічно нанесеного
            хрому.
                                                      ВИСНОВКИ
                  В  дисертаційній  роботі  вирішено  важливу  науково-технічну  проблему  -
            підвищення  ресурсу  нових  та  відновлення  роботоздатності  зношених  деталей
            відповідального  устаткування  низки  ключових  галузей  народного  господарства
            України  і  оборони,  що  експлуатуються  за  умов  граничного  мащення  та
            абразивного  зношування,  шляхом  модифікації  відомих  та  створення  нових
            підходів  оптимізації  структурно-фазового  стану  покриттів,  вдосконалення
            технологічних  прийомів  для  забезпечення  максимального  їх  поверхневого
            зміцнення  та  розроблення  ефективніших  витратних  матеріалів.  Найважливіші
            наукові та практичні результати:
               1.  Розроблено метод синтезу твердо анодованих шарів на алюмінієвому сплаві,
                 який полягає в проведенні синтезу в базовому електроліті (20% водний розчин
                 сульфатної кислоти) із додаванням до  нього  до 50 мг/л перекису водню,  або
                 продуванням  крізь  нього  озону.  Використання  такого  режиму  синтезу  дало
                 змогу підвищити товщину анодованого шару на 33%, мікротвердість до 25%,
                 абразивну  зносостійкість  на  15%,  а  зносостійкість  у  парі  тертя  із  сталевою
                 кулькою на 23%.
               2.  Розроблено метод імпульсного твердого анодування для синтезу у структурі
                 анодованого  шару  однієї,  або  суміші  двох  фаз  (залежно  від  температури
                                                               ○
                 електроліту  під  час  синтезу  (–5…+5) С).  При  цьому  фаза  Al 2O 3·H 2O  (беміт)
                 забезпечувала  анодованим  шарам  високу  мікротвердість  та  абразивну
                 зносостійкість,  а  фаза  Al 2O 3·3H 2O  (гібсит)  –  високі  трибологічні  властивості.
                 Товщина  анодованого  шару,  отриманого  імпульсним  методом,  на  13…25%
                 більша, а його зносостійкість у 1,5...3 рази вища ніж отримані за використання
                 стаціонарного режиму синтезу, та в 2,5...8 разів вища порівняно із сплавом Д16.
               3.  Розроблено методичні підходи формування двофазного анодованого шару з
                 підвищеною  зносостійкістю.  В  основному  шарі  переважала  фаза  беміту  з
                 високою твердістю 650 HV 0,1, яку формували термічною обробкою анодованих
                 шарів за температури 300°С з наступною гідратацією в дистильованій воді для
                 формування  тонкого  поверхневого  шару  з  фази  гібсит  з  твердістю  400  HV 0,1
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39