Page 22 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 22

20

            ламелей за вмістом у них хрому через утворення хромвмісних боридів, карбідів та
            оксидів.
                  Вміст  Cr  у  твердому  розчині  покриттів  із  ПД  системи  Fe–Cr–C–B  (у  тому
            числі тієї його  частини, яка ввійшла до складу карбідів чи  боридів), що мав би
            забезпечувати  корозійну  тривкість  ЕДП  в  нейтральних  водних  середовищах,
            розрахували  за  формулою  (3).  Її  отримали  з  аналізу  діаграм  стану  різних
            подвійних систем (Fe–C, Cr–C, Cr–B), врахувавши неминуче вигорання C під час
            напилювання покриттів з ПД:
                        %Cr ПД = %Cr ТР + %Cr ТР K МГ + %Cr ТР 0,11 %В), а де %Cr ЕДП                      (3)

            де  %Cr ПД  –  відсоток  Cr  у  шихті  ПД,  який  забезпечував  би  корозійну  тривкість
            покриттям  у  нейтральних  водних  середовищах;  %Cr ТР  –  відсоток  Cr,  якого
            необхідно досягти у твердому розчині покриттів з ПД для їх задовільної корозійної
            тривкості  (%Cr ТР  >  12  мас.%);  K МГ  –  коефіцієнт,  який  характеризує  хімічну
            мікрогетерогенність покриттів за вмістом Cr; %Сr ЕДП – відсоток Cr в отриманих
            покриттях з урахуванням тієї його кількості, яка вигоріла під час напилювання;
            %В –  відсоток B в напилених ЕДП.
                  Для покриттів з ПД системи Fe–Cr–В, перший доданок у рівнянні (3) %Cr ТР
            враховує  відсоток  Cr  у  твердому  розчині  покриттів,  який  забезпечував  б  їм
            потрібну корозійну тривкість за експлуатації в нейтральних водних середовищах
            (його  мінімальний  відсоток  повинен  бути  не  меншим  за  12  мас.%).  У  другому
            доданку  рівняння  (3)  введено  коефіцієнт  хімічної  мікрогетерогенності  K МГ,  що
            дало змогу врахувати нерівномірність  розподілу Cr у різних ламелях покриттів.

            Щодо третього доданку у рівнянні (3), то він враховує відсоток Cr, залучений до
            формування  хромвмісних  боридів.  Результати  фазового  та  хімічного  аналізів
            показали, що за вмісту Cr і B в ПД у діапазонах (14…20) мас.% та (1…3) мас.%,
            відповідно в отриманих покриттях утворювалися бориди типу (FeCr) 2B, вміст Cr в
            яких не відрізнявся від його вмісту в ЕДП.
                  Прийняли,  що  для  забезпечення  достатньої  корозійної  тривкості  покриттів
            вміст Cr у твердому розчині повинен бути на рівні 13 мас.% (адже мінімальний
            вмісту  хрому  для  забезпечення  корозійної  тривкості  у  нейтральних  водних
            середовищах становить 12 мас.%).
                  Мінімальний  вміст хрому у  ПД з 1  мас.% В, який  забезпечив би 13 мас.%
            хрому у твердому розчині покриття  вираховували з виразу:
                        %Cr ПД = %Cr ТР (1 + K МГ + 0,11 %В %C),                                           (4)
                        %Cr ПД = 13 (1 + 0,05 + 0,11·1)  = 15,08 %Cr

                  Врахувавши  мікрогетерогенність  напилених  покриттів  із  ПД,  необхідний
            вміст  хрому  у  ПД  прийняли  рівним  17  мас.%  –  ПД  90Х17РГС.  Тоді  за  вмісту
            хрому 17 мас.% у ПД 90Х17РГС, вміст хрому у твердому розчині покриття %Cr ТР
            визначили із виразу:

                        %Cr ТР = %Cr ПД / (1 + K МГ  + 0,11 · %В) = 14,6 мас.%.                            (5)

                  Мінімальний вміст хрому у ПД 90Х17Р2ГС, який забезпечив би його вміст у
            твердому розчині покриття %Cr ТР на рівні 13 мас.%,  знайшли із виразу:
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27