Page 29 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк
P. 29

27





















                                  а                                                    б
                    Рис. 24. Ширина доріжок тертя (а)та зміна потенціалу (б) за трибокорозії пари тертя
                       сплав Д16Т−кулька у: 1 – кислий дощ; 2 - кислий дощ + 0,6 г/л Zn 3(PO 4) 2;
                                                 3 - кислий дощ + 0,6 г/л SrCrO 4.

                  Встановлено,  що  за  відсутності  фрикційної  взаємодії  хроматний  інгібітор  за
                                    3
            концентрації  1г/дм   практично  на  порядок  підвищує  корозійну  тривкість  сплаву
            Д16Т  в  кислому  дощі,  однак,  за  дії  фрикційного  контактування  з  корундом
            спостерігали негативний його вплив. Під час трибокорозії в розчині кислого дощу з
            додатками  хромату  утворюються  вторинні  структури,  які,  руйнуючись  сприяють
            формуванню  у  зоні  фрикційної  взаємодії  абразиву.  Як  наслідок  (рис.  24а),
            коефіцієнт тертя зростає у ~2,5 рази і ширина доріжки тертя збільшується на ~40%
            порівняно з неінгібованим розчином. Ці показники також суттєво вищі ніж під час
            тертя у повітрі. Однак, з додаванням до кислого дощу фосфату цинку утворюються
            вторинні структури, які є пластичними і цим самим зменшують втрати матеріалу на
            30 % та коефіцієнт тертя у два рази (рис.24).
                  Про  ступінь  руйнування  в  зоні  фрикційної  взаємодії  свідчать  співвідношення
            потенціалів  свіжо  оновленої  поверхні  (Е СОП≈-1,200  В),  потенціалів,  які
            встановлюються у процесі тертя (Е тр) та потенціалів пасивування (Рис.24б). Зокрема,
            про  інтенсивне  руйнування  поверхні  в  зоні  фрикційної  взаємодії  при  додаванні
            хромату свідчать значення трибопотенціалу, які є дуже близькими до Е СОП, в той час
            як  у  кислому  дощі  та  з  додатками  фосфату  різниця  суттєво  нижча.  Видно,  що
            різниця  між  потенціалом  корозії  та  потенціалом  пасивування  на  певному  етапі
            становить відповідно 0,170, 0,210 і 0,070В. Така різниця може свідчити за незворотні
            зміни, що відбулися під час тертя.
                  Таким  чином,  показано,  що  застосування  хроматів,  які  є  ефективними
            інгібіторами  корозії  через  формування  пасивувальних  плівок  на  алюмінієвому
            сплаві,  прискорює  його  трибокорозію,  внаслідок  їх  крихкості  і  відповідно
            зносостійкості. Натомість фосфатна плівка підвищує стійкість алюмінієвого сплаву
            до корозійно-механічного зношування, а на її формування впливають механічний та
            електрохімічний чинники.
                  Для  вивчення  механізму  впливу  фосфатної  плівки  на  трибокорозію
            алюмінієвого сплаву Д16Т досліджено вплив інгібувальної композиції Zp1 (водний
                              3
                                                                          3
                                                  3
            розчин 15 г/дм  H 3PO 4, 20 г/дм  Zn(NO 3) 2, 15 г/дм  Zn(BF 4) 2), яка використовується
            для  фосфатування  поверхні  алюмінієвих  сплавів.  Визначено  вплив  вмісту
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34