Page 28 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

26

Рис. 22. Зміна коефіцієнтів
тертя сплавів ВН20 (а) і
ВН20Гр4 (б) та ширина доріжок
тертя (в) у повітрі (1) і в 3% NaCl
(2). Поверхня тертя ВН20Гр4 на
повітрі (г) і в 3%-му розчині
NaCl (д). Навантаження на
кульку 2 Н.

Ці результати корелюють з даними щодо його корозійно-електрохімічної
поведінки (табл. 3). Підвищена корозійна тривкість поверхонь тертя в електроліті
запобігає їх руйнуванню під час фрикційної взаємодії.

Рис. 23 Ширина доріжки тертя після
трибокорозійних досліджень
вихідного сплаву ВН20 (0) і легованих
0,15% Сr 3C 2 (1), 1 % Сr 3C 2 (2), 0,15 % VC (3),
1 % VC (4) у середовищах з різним рН

Параметри тертя і зношування сплавів, легованих карбідом ванадію, як
правило, гірші, ніж нелегованих в усіх досліджуваних середовищах. Це зумовлено
нижчою корозійною тривкістю нікелевої зв’язки, що призводить до часткового її
розчинення у середовищі, та викришування зерен карбідів, які, при потраплянні у
зону тертя, виконують роль додаткового абразиву. Результати досліджень враховані
державним науково-виробничим підприємством «АЛКОН-ТВЕРДОСПЛАВ» під час
виготовлення деталей, що працюють в умовах корозійно-механічного зношування.
У восьмому розділі наведено результати впливу модифікування середовищ
інгібіторами та наночастинками на трибокорозію сплаву та сталей.
За рахунок інгібування середовищ можна суттєво підвищити корозійну
тривкість металів, а також змінити їх трибокорозійну поведінку. Вивчено інгібуючу
дію стронцій-хроматного (0,6 г/л SrCrO 4) та цинк-фосфатного (0,6 г/л Zn 3(PO 4) 2)
інгібіторів корозії на трибокорозійну поведінку контактних пар сплав Д16Т−кулька
Al 2O 3 у кислому дощі.