Page 33 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

31

Тертя відбувається по поверхні, що містить агломерати наночастинок, та
полегшується контактна взаємодія. Імовірно, осадження наночастинок срібла на
поверхні доріжки тертя відбувається внаслідок їх агломерації, спричиненої іонами
2+
заліза Fe , які виділяються під час корозійно-механічного розчинення анодної
ділянки шляху тертя та локально змінюють іонну силу розчину, а також впливають
на поверхневий заряд наночастинок.
При високих концентраціях наночастинок срібла, швидкість агломерації є
більшою, що призводить до інтенсивного утворення агломератів великих розмірів,
які певним чином підвищують опір зношуванню за рахунок утворення мікроклинів,
так як агломерована частинка після осідання на поверхню деформується індентором
і вминається в неї. Тим самим вона утворює великі катодні ділянки, які
інтенсифікують корозійні процеси.Таким чином показано ефективність додатків
наночастинок срібла до середовища на опір трибокорозії стальних пар та
встановлено їх оптимальну концентрацію. Показано, що мінімальні значення
коефіцієнту тертя та втрати металу спостерігаються за концентрації наночастинок
100 ppm.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі розв’язана важлива науково-практична проблема
встановлення механізмів фрикційної взаємодії контактних поверхонь за дії
корозійного та водневого чинників та науково-обгрунтованого підходу до вибору
методів підвищення роботоздатності трибопар у агресивних середовищах.
1. Удосконалено методику вимірювання електродного потенціалу за
трибокорозійних досліджень, що полягає у використанні капілярного зонда в парі з
рухомим тілом трибопари. Це дало можливість коректніше оцінювати потенціал
різних ділянок доріжки тертя та недеформованої поверхні. У низькопровідних
середовищах, зокрема гліцерині, точність його вимірювання зросла у ~6 разів.
2. Встановлена емпірична залежність між шириною доріжки тертя (В) при
трибокорозії та струмом поляризації за потенціалу корозії (І пол), що дає змогу
пришвидшено оцінювати ступінь його зносу за електрохімічними властивостями
фрикційної пари. Для фрикційної пари Д16Т – Al 2O 3 ширина доріжки у
дистильованій воді визначається залежністю В=13,4·І пол., яка дає змогу
прослідковувати зношування матеріалу безпосередньо при дослідженнях без їх
зупинки і використання додаткових засобів.
3. Встановлено, що за співвідношенням між значеннями потенціалу корозії,
трибопотенціалу та потенціалу свіжооновленої поверхні можна оцінити фрикційні
властивості вторинних структур та механізм зношування сплаву Д16Т: за
наближення потенціалу до потенціалу СОП зношування протікає за адгезійного
механізму, а за наближенням до потенціалу корозії – за окиснювальним. При
анодній поляризації пришвидшується утворення вторинних структур, внаслідок
чого, всупереч загальноприйнятій тенденції, спостерігається зростання втрат
матеріалу при зниженні коефіцієнта тертя, що свідчить про змащувальні властивості
утворених в зоні тертя продуктів трибокорозії.
4. Показано двоїстий вплив катодної поляризації на процеси трибокорозії сплаву
Д16Т: гальмування руйнування внаслідок зниження швидкості корозійних процесів
до досягнення потенціалу СОП та за його перевищення – інтенсифікація корозійно-