Page 34 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

32

механічного зношування внаслідок підлужнення приелектродного шару електроліту
за водневої деполяризації при несуттєвій зміні коефіцієнта тертя. Анодна
поляризація інтенсифікує утворення вторинних структур та зростання зносу за
суттєвого пониження коефіцієнта тертя.
5. За катодної та анодної поляризації сталі 08Х18Н10Т в хлоридвмісному
середовищі спостерігається зростання зносу при зменшенні коефіцієнта тертя. За
катодної поляризації спостерігається вихід смуг ковзання на поверхню у
приконтактній зоні, що свідчить про пластифікуючу роль водню, який призводить
до зростання втрат металу. За анодної поляризації інтенсифікація розчинення
полегшує адгезійну взаємодію, однак пришвидшує винесення матеріалу із зони
тертя. Вперше показано, що фрикційна взаємодія за анодної поляризації сприяє
зміщенню потенціалів пітінгоутворення сплаву 08Х18Н10Т в бік потенціалу корозії
(за навантаження Р = 10Н майже на ~0,200 В).
6. Встановлено, що внаслідок електролітичного наводнювання у розчині H 2SO 4 –
3
3
49г/дм + As 2O 3 – 10мг/дм змінюються параметри тонкої кристалічної структури,
фазовий склад і мікромеханічні властивості поверхневих шарів металів, які
визначають їх трибологічну поведінку і механізми зношування:
 Показано, що з підвищенням густини струму при наводнюванні від 0,5 до 2
2
А/дм концентрація залишкового водню у поверхневому шарі армко-заліза зростає
від 3 до 16 ррm, зумовлюючи його окрихчення та руйнування поверхні тертя за
механізмом диспергування. Відтак в умовах сухого тертя величина зносу
попередньо наводненого заліза-армко зростає на 40…60%, а при терті з одночасним
наводнюванням – на 10%, що пов’язано зі зниженням адгезійної взаємодії
контактуючих поверхонь внаслідок дії водню.
 Для алюмінію і міді суттєвого впливу водню на зміну механізмів тертя та
зношування не виявлено, оскільки за фрикційну взаємодію алюмінію відповідають
оксидні плівки, а мідь практично не поглинає водню.
 При взаємодії з воднем титану характерно утворення крихких гідридних фаз,
які як після наводнювання, так і в його процесі знижують зносостійкість металу.
Сила тертя за скретч-випробувань знижується у ~3 рази, а втрати матеріалу за
попереднього наводнювання та в його процесі зростають на 30-50%.
 Наводнювання ніобію до концентрації понад 10 ат. % призводить до
зміцнення поверхневого шару і, відповідно, підвищення його зносотривкості у
~4рази. Фрикційна взаємодія поверхонь у процесі наводнювання перешкоджає
формуванню зміцненого шару достатньої товщини, при завчасному руйнуванні
якого механізм зношування набуває абразивного характеру і сприяє зростанню
втрат матеріалу.
 Насичення поверхні цирконію воднем до концентрації ~5 ат. % знижує його
опір зношуванню на 20….40%. За наявності водню у поверхневих шарах
формується гідридна фаза, яка служить твердим змащувальним матеріалом і
підвищує зносостійкість цирконію як після, так і в процесі наводнювання.
7. Встановлено, що гальванічні композиційні покриття Ni-Р та Ni-B після
термообробки знижують зношування сталі 17Г1СУ у 2-5 рази у наводнювальному
середовищі (H 2SO 4 – 49г/л + As 2O 3 – 10мг/л) за катодної поляризації, а для
алюмінієвого сплаву Д16Т у хлоридвмісному середовищі в ~7 разів. Показано, що