Page 25 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк

23

матеріалу у всіх досліджуваних середовищах мають шари, наплавлені порошками з
основою Ni−Fe (µ=0,09...0,31), однак корозійні його характеристки нищі двох інших.
Тобто, в даному випадку швидкість корозії не визначає опір корозійно-механічному
зношуванню, а структурною гетерогенністю та трибологічними характеристиками
окремих структурних складових. Так, за контактної взаємодії поверхневих шарів
06Х17Н80С3Р3 з поверхнею керамічного контртіла через наявність в структурі
великої кількості крихких складових з високою мікротвердістю (15 ГПа), які
виходять з матриці в зону тертя, руйнування інтенсифікується. Це супроводжується
невисокими значеннями коефіцієнта тертя, проте інтенсивнішим зношуванням з
елементами мікрорізання.

Таблиця 2 Густина струмів корозії, коефіцієнт тертя та ширина доріжок тертя шарів,
нанесених методом плазмо-порошкового наплавлення у різних середовищах.
Наплавка 01Х17Н8С6Г 06Х17Н80С3Р3 08Х17Н35С3Р3
(основа Fe) (основа Ni) (основа Ni−Fe)
2 2 2
і, мА/см В,мкм µ і, мА/см В,мкм µ і, мА/см В,мкм µ
Середовище
1
0,00075 180 0,1 0,0006 210 0,13 0,0016 140 0,09
2
0,00065 190 0,21 0,0008 230 0,16 0,0019 160 0,1
3
0,00065 260 0,41 0,00056 300 0,35 0,00047 190 0,31
1 - 3%NaCl+H 2S (нас), (рН=4); 2 - 3% NaCl (рН=7); 3 - 3%NaCl+0,025% NH 4OH (рН=9).

У матриці шарів 01Х17Н8С6Г і 08Х17Н35С3Р3 кількість крихкої складової
суттєво нижча і вони адгезійно краще зв’язані з матрицею, що сприяє зменшенню
інтенсивності зношування. Зі зростанням рН середовища знижується коефіцієнт
тертя та втрати матеріалу покриття зростають, подібна тенденція спостерігається
для усіх типів наплавлених шарів.
Використання методики вимірювання електродного потенціалу зі
застосуванням капілярного зонда дали можливість стверджувати, що найбільша
різниця між потенціалами корозії, трибокорозії та пасивації для усіх наплавлених
шарів характерна для середовища 3%-го NaCl+NH 4Cl. Це свідчить про утворення
найбільш щільних плівок на поверхні зони контактування, які під час тертя
руйнуються та інтенсивно відновлюються, і впливають на величину осциляцій
трибопотенціалу.
За зміною електродних потенціалів при трибокорозії можна якісно оцінити
руйнування та утворення вторинних структур у зоні фрикційної взаємодії (рис. 21).
Порівнюючи зміну потенціалів корозії Е кор, трибокорозії Е тр та пасивування Е пас для
наплавлених шарів у середовищах з різним показником рН, бачимо, що найбільша
різниця між ними характерна для покриття 01Х17Н8С6Г.
Встановлено, що різниця між потенціалами корозії, трибокорозії і пасивування
корелює із концентрацією вуглецю, яка, у свою чергу, визначає твердість
наплавленого шару і відповідає за інтенсивність руйнування і утворення вторинних
структур. Таким чином, висока корозійна тривкість поверхні, зокрема наплавлених
шарів, у стаціонарних умовах не завжди визначає їх опір руйнуванню за умов
корозійно-механічного зношування.