Page 24 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк
P. 24

22

            Покриття  Ni–B  нанесене  на  сталь  17Г1СУ  додатково  відпалювали  за
       температури  900°С  (2год),  за  якого  внаслідок  структрнофазових  змін  зростає
       твердість  покриттів  до  9340  МПа  і  підвищується  опір  трибокорозії  за  тертя  як  з
       наводнюванням,  так  і  без.  Оцінено  відносний  вплив  катодної  поляризації  за
       фрикційної взаємодії покриттів Ni-B у вихідному стані та після відпалу. Показано,
       що  зі  зростанням  твердості  покриття  окрихчуюча  роль  водню  зростає  і  втрати
       матеріалу  зростають  на  ~7,  20  і  300%  у  порівнянні  з  фрикційною  взаємодією  без
       наводнювання.
            Таким  чином  гальванічні  композиційні  покриття  на  нікелевій  основі  є
       ефективними для захисту поверхонь сталей та алюмінієвих сплавів від руйнування в
       умовах  трибокорозії  у  кислому  середовищі.  Ефект  пришвидшеної  кристалізації
       покриттів  Ni-P  за  сумісної  дії  водню  та  тертя  може  бути  використаний  для
       створення  нових  матеріалів,  стійких  до  дії  водню  під  час  фрикційній  взаємодії
       поверхонь.
            Покриття,        нанесені       методом       плазмово-порошкового             наплавлення.
       Досліджено різні за складом та структурою наплавлені шари (рис.20) 01Х17Н8С6Г
       (основа Fe), 06Х17Н80С3Р3 (основа Ni), 08Х17Н35С3Р3 (основа Ni−Fe), нанесені на
       поверхню сталі  17Г1СУ. Встановлено, що вони мають гетерогенну структуру, яка
       визначає  їх  мікромеханічні  характеристики,  корозійні,  корозійно-електрохімічні,
       трибокорозійні  та  трибологічні  властивості.  Вивчено  електрохімічну  поведінку  у
       корозивно-активних  середовищах  за  наявності  сірководню,  хлоридів  та  амонію.
       Показано,  що  зі  збільшенням  водневого  показника  середовища  від  рН=4  до  рН=9
       густина струмів корозії композитів знижується (табл. 2).

                          II                                   II
                                                I
                                                                                              II
        I
                                                                                            I
                                                  III





                           а                                 б                                 в
                                         Мікротвердість основних фаз, H µ, ГПа
                    01Х17Н8С6Г                        06Х17Н80С3Р3                     08Х17Н35С3Р3
                  I                II             I           II         III           I               II
            6,0…6,5          7,5…8,0        6,0…7,0      7…8,5        15         7,0…7,5        10,1…12,2
              Рис. 20. Структура та мікротвердість шарів, нанесених методом плазмо-порошкового
                  наплавлення: а−01Х17Н8С6Г (основа Fe); б−06Х17Н80С3Р3 (основа Ni);
                                           в−08Х17Н35С3Р3 (основа Ni−Fe)

            Швидкість  корозії  наплавлених  сплавів  визначають  анодні  процеси  у  розчині
       3%  NaCl+NH 4ОН  і  катодні  у  3%-му  NaCl  і  3%  NaCl+H 2S  (нас.).  За  корозійною
       тривкістю в досліджуваних середовищах наплавлений шар композитом на основі Ni-
                                                                                         -3
                                                                                                   2
       Fe поступається двом іншим - густина струму складає 0,47…1,6·10 мА/см . Однак
       за  умов  трибокорозії  у  парі  з  керамічною  корундовою  кулькою  спостерігається
       протилежна тенденція. Показано (табл. 2), що найнижчий коефіцієнт тертя та втрати
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29