Page 27 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк
P. 27

25

            процесів.  Під  час  тертя  графітизованих  композитів  ВН20Гр2  і  ВН20Гр4  в
            електроліті  зростає  амплітуда  осциляцій  і  середні  значення  коефіцієнтів  тертя,
            ширина  доріжок  тертя  збільшується  у  2,5–3  рази  (рис.  22в).  Внаслідок
            викришування приграфітних ділянок підвищується пошкоджуваність поверхні тертя
            (рис.  22г,д).  Значення  електродного  потенціалу  протягом  експерименту  поступово
            зміщуються  в  катодну  область.  На  поверхні  доріжки  тертя  зменшується
            концентрація  нікелю,  що  можна  пояснити  розчиненням  нікелевої  зв’язки  за
            трибокорозії,  оскільки  її  електродний  потенціал  негативніший,  ніж  карбіду
            вольфраму.
                  Досліджено вплив легування карбідами хрому і ванадію у концентраціях 0,15 і
            1 % на корозійно-електрохімічні характеристики сплаву ВН20 у розчинах на основі
            3% -го NaCl з різними значеннями рН (табл.3).

                   Таблиця 3. Зміна густини струму корозії та електродних потенціалів сплавів системи
            WC−Ni у розчинах з різним рН.
            Матеріал                          ВН-20        ВН20+         ВН20+         ВН20+          ВН20+
            Електрохімічні  3% -ий                         0,15%         1% Cr 3C 2  0,15%VC          1% VC
            характеристики  NaCl                           Cr 3C 2
            Е кор, В                          -0,256       -0,208        -0,265        -0,216         -0,205
            і кор,мА/см 2        (рН=2,5)  0,0031          0,0029        0,004         0,0046         0,0075
            Е кор, В                          -0,136       -0,130        -0,147        -0,143         -0,135
            і кор,мА/см 2        рН=7         0,0011       0,00073       0,0018        0,0019         0,0016
            Е кор, В                          -0,177       -0,143        -0,150        -0,177         -0,136
                        2
            і кор,мА/см          рН=9,9       0,0023       0,00034       0,0016        0,002          0,0011

                  У  розчині  з  рН=7  значення  електродних  потенціалів  для  всіх  зразків
            стабілізуються  в  околі  –0,130…-0,147  В.  Суттєвого  впливу  концентрації
            легувальних елементів на величину потенціалу не виявлено. Густина струму корозії
            найнижча у сплаву, легованого 1% карбіду хрому порівняно зі сплавом ВН20.
                  У  кислому  середовищі  (рН=2,5)  значення  електродних  потенціалів  для  усіх
            досліджуваних  матеріалів  є  від’ємнішими  порівняно  з  нейтральним  середовищем.
            Густина струму корозії зростає у 2…3 рази.
                  Найвищу  корозійну  тривкість  досліджуваних  матеріалів  виявлено  у  лужному
            середовищі з рН=9,9: густина струмів корозії практично всіх сплавів є нижча, ніж у
            нейтральному і кислому розчинах. Після витримки зразків у розчині протягом доби
            суттєвого  зростання  струмів  не  звфіксували.  Це  пов’язано  зі  стійкістю  нікелю  у
            лужних середовищах. Найкращими протикорозійними властивостями володіє сплав,
            легований 1% Cr 3C 2.
                  Показано,  що  найнижчий  знос  вузлів  тертя  з  цих  сплавів  є  в  середовищі  з
            рН=9,9. У розчинах з рН=7 ширина доріжок тертя більша у 3…4 рази, а в кислому
            середовищі – на порядок. Найкращі трибологічні характеристики виявлено у сплаву,
            легованого 1% Сr 3C 2.
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32