Page 23 - Microsoft Word - avtoref_Винар_друк
P. 23

21

            сприяє  утворенню  у  поверхневих  шарах  зміцнювальної  фази  Ni 3P  та  вторинних
            структур, що підвищує зносотривкість покриття в процесі фрикційної взаємодії.
                  Вивчено  вплив  відпалу  за  450С  (2  год)  на  зміну  структури,  твердість  та
            трибокорозійні  властивості.  Показано,  що  після  відпалу  твердість  гальванічного
            нікелевого покриття знижується з 3130 до 1980 МПа внаслідок рекристалізаційних
            перетворень  та  часткового  зневоднювання.  У  нікелевому  покритті  системи  Ni-B
            проходить  твердофазна  взаємодія  частинок  бору  з  нікелевою  матрицею  за  типом
            реакційної дифузії з частковим або повним їх розчиненням і утворенням твердого
            розчину та боридів нікелю Ni 3B. Як результат твердість нікель-боридного покриття
            зростає  з  4770  до  7870  МПа.  У  покритті  Ni−Р  після  відпалу  до  кристалізації
            аморфної матриці утворюється рівноважна суміш фаз Ni та Ni 3Р і твердість зростає
            практично  вдвічі.  Це  відображається  на  триботехнічних  характеристиках
            термооброблених  (450С)  покриттів:  величина  зносу  композиційних  покриттів
            знижується у 2−5 разів , а чистого нікелевого – зростає, оскільки йому характерне
            зниження твердості.





















                                     а                                                   б
                                                                           Рис. 19. Ширина доріжок тертя,
                                                                 утворених індентором на поверхні покриттів
                                                                                 за трибокорозії:
                                                                               a – Ni; б – Ni-В; в – Ni-B.

                                                                       µ - середнє значення коефіцієнта тертя
                                                                             за встановленого тертя.
                                                                 І – - без поляризації у H 2SO 4 – 49 г/л + As 2O 3 – 10 мг/л;
                                                                  - е- електролітичне наводнювання у H 2SO 4 – 49 г/л +
                                                                                                     2
                                                                 As 2O 3 – 10 мг/л, за густини струму 1А/дм  впродовж
                                                                 трибокорозійних досліджень; навантаження  Р=2Н.


                                     в
                  Для  усіх  відпалених  покриттів,  при  фрикційній  взаємодії  з  корундовим
            індентором  без  поляризації,  спостерігається  несуттєва  зміна  коефіцієнтів  тертя  у
            порівняні із вихідним станом (рис. 19). В той час як накладання катодної поляризації
            при  їх  трибокорозії  сприяє  зниженню  коефіцієнтів  тертя  на  ~40-60%  для  усіх
            досліджуваних покриттів. Величина зносу, оцінена за шириною доріжки тертя, за дії
            водневого  чинника  для  Ni  та  Ni-P  покриттів  після  відпалу  зростає  практично  у  2
            рази, а для Ni–B покриття є нижчою і складає ~20%.
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28