Page 108 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end
P. 108

108

                  графічно-аналітичним способом визначали потенціал корозії – Е кор та густину


                  струму корозії – і кор.
                         Також  використовували  потенціостатичний  метод  при  трибокороії

                  [309].  Він  полягає  в  тому,  що  потенціал  ненавантаженого  зразка,  який

                  знаходиться  в  електрохімічній  комірці,  потенціостатично  підтримують  на

                  рівні потенціалу корозії, що не змінюється протягом 30 хвилин більше, ніж

                  на  2  мВ  (Е пол  =  Е кор).  При  цьому  струм  між  зразком  та  допоміжним

                  платиновим  електродом  дорівнює  нулю.  Далі  зразок  навантажують,  після

                  чого його потенціал без поляризації мав би зміщуватися в бік негативніших

                  значень  [29].  За  умови  Е пол  =  Е кор  це  викликає  його  анодну  поляризацію,  і

                  відповідно  появу  поляризуючого  струму  (і пол).  Отже,  в  даному  випадку  всі

                  зміни  цього  струму  внаслідок  навантаження  зразка  будуть  пов’язані

                  виключно із його корозійно-механічним пошкодженням, бо при відсутності


                  механічних напружень і пол = 0. Характер зміни струму поляризації в процесі
                  циклічного деформування вивчали за кривими “струм поляризації – кількість


                  циклів деформування або час деформування” (і пол – N, і пол – ).

                         Корозійно-втомні дослідження проводили на установці, що складалась

                  із  машини  ІМА-5,  ємності  для  корозійного  середовища  та  електровимірної

                  частини,  зразки  деформували  чистим  згином  з  обертанням  при  частоті

                                                                                                           7
                  навантаження  50  Гц  [309].  Границю  втоми  ( -1)  визначали  на  базі  10 ,  а
                                                             7
                  корозійної втоми ( -1с) – на базі 510  циклів навантажень.
                         Вивчення  впливу  зовнішньої  поляризації  на  корозійно-механічне

                  руйнування металів за трибокорозійних та корозійно-втомних дослідженнях

                  проводили  з  використанням  потенціостата  ПИ  50.1-1  за  трьохелектродною

                  схемою наведеною вище.

                         Дослідження  щілинної  корозії  твердих  сплавів  з  титаном  і

                  нержавіючою  сталлю  08Х18Н10Т  проводили  згідно  методики  [310],  при

                  цьому пластини з керметів (ВН20, ВН20Гр2 та ВН20Гр2) розміром 25х15х4

                  мм прижимали за допомогою текстолітової струбцини до титанового зразка,

                  такого ж розміру, і сталевого. Зразки занурювали у посудини з 3% розчином
   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113