Page 107 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

107

змогу отримувати просторову інформацію, яка може бути візуалізована на

картах і зображеннях, з просторовою роздільнісю 10 нм, візуалізувати

мікроструктури для визначення розміру зерен, фаз і їх розподілу; отримувати

локальну текстуру та локальну розорієнтацію кристала від міліметрів до 20

нм, визначати глобальну кристалографічну текстуру, вивчати локальну

деформацію та ідентифікацію фаз [307].

2.12 Методика корозійно-електрохімічних та корозійно-втомних

досліджень

Електрохімічні дослідження проводили за відомим методиками [308],

використовуючи потенціостат з автоматичною реєстрацією даних на

комп’ютері. Використовували трьохелектродну схему досліджень: робочий

зразок з досліджуваного металлу, допоміжний платиновий електрод,
насичений хлоридсрібний електрод порівняння.

Зразки для досліджень виготовляли у формі пластин, поверхні яких
шліфували і ізольовували водостійким шаром, окрім досліджуваної поверхні,

2
розмір якої становив 0,5-1,0 см .

З метою отримання відтворюваності результатів при вимірюванні

електрохімічних характеристик поверхні досліджуваних зразків шліфували

та полірували до шорсткості R a=0,6...0,8. Використовували усереднення

даних трьох вимірювань. Базові електрохімічні характеристики зразків

(стаціонарний потенціал Е ст, густину струму корозії i кор.) визначали графічно-

аналітичним методом.

Електрохімічні дослідження зразків у вихідному стані та під час

трибокорозійних випробувань проводили шляхом фіксування

потенціодинамічних кривих і=f(lgE), змінюючи потенціал електроду з

постійною швидкістю розгортки (1мВ/с) та реєструючи зміну струму, що при

цьому виникає. На основі аналізу отриманих поляризаційних кривих