Page 102 - дсрт
P. 102

102
               боридів  разом  з  кварцовим  піском  усуваються  із  зони  тертя  і  перестають

               впливати на процес зношування.

                      За  наплавлення  з  використанням  горизонтальної  вібрації  в  структурі

               металу виділяються дрібні включення бориду (FeCr) B. Тому їх викришування
                                                                               2
               під  дією  абразиву  за  зношування  незакріпленим  абразивом  з  меж  зерен

               надлишкового  фериту,  які  властиві  структурі  наплавленого  шару  за

               горизонтальної вібрації, ускладнюється. Як наслідок, знос також знижується, а

               на  поверхні  зношування  спостерігали  лише  неглибокі  вищербини  від  цих

               включень і лише подекуди спричинені ними канавки (рис. 5.4г).

                     Дослідили морфологію поверхні після ударно-абразивного зношування. На

               поверхні наплавленого ПД металу без застосування вібрації зафіксували більшу

               локальність пошкоджень на поверхнях гребенів валків (рис. 5.5 а, в, д), ніж в

               зонах  їх  перекриття  (рис.  5.5  б,  г,  е).  Пошкодження  поверхні  на  гребенях

               валиків  розпочиналося  внаслідок  пластичного  деформування  поверхні,

               порушення  когезивного  зв‘язку  між  твердими  боридами  і  пластичною

               матрицею  з  вилущуванням  спочатку  більших,  а  потім  і  дрібніших  боридів  з

               поверхні, або через їх недостатню силу зчеплення, або ж через розколювання, а

               тоді вже вилущування їх по частинах з матриці (рис. 5.5 а). Напруження, які

               виникали в околі утворених виразок, були іноді достатніми для зародження від

               їх  вершин  тріщин.  Можливо,  що  такі  ж  тріщини  поширюються  також  і  в

               глибину наплавленого шару. Адже твердість наплавленого матеріалу становила

               55…57  HRC,  що  уможливлювало  розтріскування,  яке  сприяє  релаксації

               напружень  першого  роду  у  наплавленому  шарі.  В  міру  зростання  тривалості

               випроб густина ударів зростала, що супроводжувалося руйнуванням перетинок

               між найближчими ямками, з яких вилетіли великі бориди (рис. 5.5б). На цьому

               етапі у руйнуванні починали брати участь дрібні бориди (FeСr) B, руйнування
                                                                                             2
               когезивного зв‘язку яких з матрицею створювало в наплавленому шарі дрібні

               пори, які сприяли поступовому зношуванню металу в перетинках між великими

               виразками (рис. 5.5в). При цьому глибокі, чітко окреслені виразки на зношених

               поверхнях  гребенів  валиків  наплавленого  шару  свідчать  про  вибірковість

               процесу зношування з його прив‘язкою до великих боридів.
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107