Page 114 - Dys
P. 114
114
10 -5
V, мм/с 10 -6
10 -7
0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
R
Рисунок 4.14 – Швидкість росту корозійно-втомної тріщини у сталі 17Г1С у
базовому 0,01 N розчині NaHCO 3 за потенціалу корозії E corr та однакового
K max = 30 МПа∙√м.
За деаерації 0,01 N розчину NaHCO 3 ріст тріщини пришвидшувався і тим
сильніше, що вища асиметрія циклу навантаження R (рис. 4.15). Додатки іонів
-
3-
-
Cl та PO 4 – незначно вплинули на швидкість росту тріщини, а додатки NO 3 i
2-
CO 3 – її гальмували. Отже, додатки електролітів до базового розчину
впливають на швидкість росту тріщини V за циклічного навантаження подібно,
як і на показник λ, за статичного, що вказує на аналогічний механізм їх дії.
Отже, зародження корозійно-втомних тріщин у гідрокарбонатних водних
розчинах контролюють процеси почергового руйнування–відновлення
поверхневих захисних плівок, а поширення тріщин, очевидно, реалізується за
механізмом водневого окрихчення внаслідок високої кислотності розчину у
вершині тріщини і утруднення обміну його компонентів із компонентами
розчину у зовнішньому об’ємі. Тому виявлено, з одного боку, слабший
2-
гальмівний ефект іонів CO 3 внаслідок нівелювання впливу високого рН
підкисленням у вершині тріщини, а з іншого – вплив складу розчину на
