Page 38 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

Досліджуючи можливість отримання гідридів нікелю шляхом

3
електролітичного відновлення у 0.6 моль/дм водному розчині K CO на різних
2
3
типах електродів (суцільний Ni, композитне Ni-волокно, спечений Ni) [148]
авторами встановлено, що під час потенціостатичного електролізу на

початковій стадії реакції виділення водню (HER) відбувається утворення

кількох гідридних форм Ni, які зазвичай розкладаються при застосуванні більш

негативних потенціалів. Встановлено, що β-фаза гідриду Ni окиснюється

оборотно під час HER, тоді як природа інших гідридів Ni які окиснюються за

вищих потенціалів, не була встановлена. Виявлено, що взаємодія Ni із

розчиненим в електроліті H при розімкненому колі дає ті ж гідридні види, що й
2
після електролізу. Цей підхід критично оцінив Барановський [150], зазначивши,

що в лужному середовищі, ймовірно, утворюються поверхневі або

підповерхневі гідриди, а не тривимірні об’ємні, а твердження про

еквівалентність між перенапругою та термодинамічною активністю, висловлене

в [148, 149] є хибним і безпідставним.

Вперше підтвердження утворення β– гідриду NiH в лужному середовищі
x
(у присутності та за відсутності речовин-промоторів) методом XRD

представлено в праці [151]. Автори пояснили, що значне збільшення

перенапруги нікелевого електрода з часом пов’язане з утворенням гідридів на
активних поверхнях нікелевого катода. Морфологічні зміни спричинені

утворенням гідридних фаз підтверджено методом СЕМ.
Застосовуючи рентгеноструктурний аналіз [152] авторами отримано

докази утворення β-NiHx-фази в присутності речови-промоторів (S, As2O3, Sb,
GeO2) в лужному середовищі й представлено залежності об’ємної частки

утвореного β-NiHx від природи та концентрації промотору, густини струму та

тривалості електролізу, а також висловлено сполуки типу NiAs у формуванні

гідриду нікелю.

38