Page 37 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

однофазній області. Подібні криві були побудовані при 25 °C і для систем Ni-

Fe-H [138] та Ni-Mn-H [139]. Для цих систем тиски утворення та розкладу

гідридів визначалися за зміною електричного опору під час поступового

збільшення та зменшення тиску газоподібного водню.

1.2.2. Електрохімічне гідрування.

Хоча вже понад століття відомо, що великі кількості водню можуть

акумулюватися в нікелевих катодах при електролізі [141, 142], систематичні

дослідження системи Ni–H почалися набагато пізніше.
2
Кисле середовище. Майже 50 років тому Барановський з колегами [143,

144] повідомили, що при використанні електроліту – водного розчину
2
сульфатної кислоти (за густинах струму ≤20 мА/см ) катоди з нікелю можуть

перетворюватися в нестехіометричний гідрид NiH . Згодом з’ясовано, що NiH
0.7
x
існує у вигляді двох фаз – β і α, аналогічно до PdH [142, 145]. Згодом
x
з’ясовано, що аналогічно до PdH , гідрид NiH існує у вигляді двох фаз – α- і β-
x
x
[142, 145] із співвідношеннями H/Ni –~0.03 та ~0.8, відповідно, причому β-

гідридна фаза швидко розкладається з виділенням H [132, 146].
2
Ці дослідження показали, що електролітичне утворення NiHx залежить

від таких чинників, як наявність у електроліті невеликої кількості промоторів

(~10⁻3 моль/дм3) ‒ сполук S, As або Se [147], а також від водневого показника

(pH) електроліту.

Лужне середовище. У праці [132] зазначено, що електролітичне

насичення Ni воднем не вдається у лужних середовищах. Проте згодом

Бернардіні з колегами [95, 96] ствердили що, враховуючи подібність між

гідридами Ni і Pd, немає підстав вважати, що гідрид NiH може утворюватися
x
лише в кислих електролітах. Якщо існує кореляція між перенапругою і

еквівалентним тиском водню, тоді формування нестабільного β-NiH має бути
x
легшим у лужному середовищі, де зазвичай можна прикласти вищу

перенапругу.

37