Page 34 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

пояснюється здатністю частинок Fe формувати активні сайти на поверхні носія,

тоді як Ni-каталізатори частіше проникають у глибину [109, 110]. У роботах

Mahanandia та ін. [110, 111] було показано, що MWCNT можуть ефективно

формуватися вже при 950 °C при використанні одноетапного піролізу, а

оптимізація температури дозволяє зменшити кількість дефектів і покращити

орієнтацію структур. Подібні результати були отримані і для каталізаторів на

основі Co [100], де було доведено утворення якісних CNT навіть при відносно

низьких температурах синтезу (~700 °C).

Таким чином, піролізні методи є екологічно безпечними, економічно

доцільними та дозволяють переробляти значні об’єми органічних відходів у

високовартісні вуглецеві наноматеріали з керованими властивостями, що

знаходять застосування в електроніці, енергетиці та сенсориці.

Золь-гель метод

Золь-гель метод належить до перспективних хімічних підходів для

синтезу наноматеріалів із заданими структурними та функціональними

характеристиками. Цей метод, що реалізується в умовах м’якої хімії

(температури 70–320 °C), дозволяє отримувати оксиди металів, кераміку, а

також складні нанокомпозити з високою чистотою (до 99,99%) і вузьким

розподілом частинок за розміром [112–116].
Суть процесу полягає в переході гомогенного розчину прекурсорів (золю)

в тривимірну гелеподібну структуру, яка після висушування та/або
термообробки перетворюється на наноматеріал. Основними перевагами методу

є: контрольована нанопористість, низька температура синтезу, можливість
отримання тонких плівок (50–500 нм) і композитів шляхом завантаження

вторинних активних речовин у гелеву матрицю [117–120].

Золь-гель технології широко застосовуються для створення каталізаторів,

мембран, оптичних покриттів та матеріалів для накопичення водню (наприклад,

вуглецеві нанопористі структури з високою питомою поверхнею) [121–124].

Завдяки гнучкості процесу можливе також одночасне отримання

34