Page 31 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

при якому лазерний промінь випаровує матеріал-мішень, занурений у рідину

(воду, етанол, ацетон, тощо), і внаслідок цього утворюються наночастинки без

використання хімічних відновників або стабілізаторів. ЛАР може бути

альтернативним методом для отримання наночастинок бінарного сплаву [56–

58], оскільки, таким чином можна отримати структури / композиції, які є

термодинамічно нестабільними, і, які не можна отримати з використанням

звичайних методів хімічного синтезу. На сьогодні низка наночастинок бінарних

сплавів, а саме, таких як NiAu [59], NiAg [60], FeAu [61] , CuAu [62], PtAu [63 ,

64], AgCu [65], AgBi [66], FePt [63], FeW O [67] і Fe O Ag [68] були отримани
y
3
4
x
власне шляхом наносекундної, пікосекундної чи фемтосекундної лазерної
абляції в рідинах. Бінарні сплави Cu/M (M = Ni, Zn, Pt і Pd) широко

використовуються в каталізі для розкладу метану [69–71] та електрохімічного

відновлення CO [72]. Завдяки високій поверхневій енергії адсорбції провідне
2
місце займають сплави M/Au (M = Ni [73, 74], Cu [73], Fe [75], Pt [76], Ag [77] і

Pd [78]), серед яких важливими є частинки NiAu. Отримані методом лазерної

абляції частинки мають перевагу над хімічно синтезованими наноматеріалами,

адже не є токсичними – не забруднюють навколишнє середовище хімічними

прекурсорами чи добавками, які використовують під час процедур хімічного

синтезу. Таким чином, метод лазерної абляції в рідкому середовищі є одним із
найефективніших способів отримання наночастинок металів, особливо без

використання хімічних реагентів. Він дозволяє синтезувати чисті колоїдні
розчини наночастинок різних металів.

Отримані за методом лазерної абляції порошки металів знаходять
використання як електродні матеріали. [79-84]. Зустрічаються лише поодинокі

згадки про використання порошків, отриманих лазерною абляцією, як

електродних матеріалів. У дослідженні Чжао [85] чорну мідь створену за

методом фемтосекундної лазерної обробки, застосували як електрод для

електрокаталітичних реакцій водню та кисню. Такий підхід показав значне

збільшення струму виділення водню у 30 разів. Інший перспективний матеріал,

отриманий за методом лазжерної абляції, оксид нікелю, відзначається низькою
31