Page 167 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

а б
Рисунок 3.71 – Криві механохімічного гідрування сумішей магнію з

додаванням a – Fe, Co та б – Co Fe 100.
x
 – Mg–Co;  – Mg–Fe;  – Mg–Fe Co ;  – Mg–Fe Co ;  – Mg–
50
50
25
75
Fe Co ;  – Mg.
75
25

Таблиця 3.27 – Вихідний склад і воденьсорбційна ємність гідридних
композитів.
Склад вихідних С , Тривалість
Н
матеріалів (мас.%) мас.% помелу, год
90%Mg–10%Fe 5.78 20
90%Mg–10%Fe Co 6.52 20
25
75
90%Mg–10%Fe Co 6.4 20
50
50
90%Mg–10%Fe Co 6.08 20
25
75
90%Mg–10%Co 5.74 20
100%Mg 2.43 20
100%Mg 6.31 72

У композитах системи Mg–Co(Fe) за 20 год. синтезу було зафіксовано

поглинання близько 5.7 мас.% водню. Аналіз кінетичних кривих гідрування

(рис. 3.71б) свідчить, що зі збільшенням вмісту кобальту у нанододатку

Co Fe 100-х O зростає час, необхідний для досягнення заданої водневої ємності.
y
х
Натомість за введення добавок Fe або Co окремо тривалість гідрування

практично не змінюється.

Рентгенограми порошків для всіх композитів показали схожість у

дифрактограмах (рис. 3.72). Фазовий аналіз підтвердив формування суміші

двох модифікацій гідриду магнію: α-MgH зі структурою рутилу (аналог TiO )
2
2

165