Page 165 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

Рисунок 3.70 – Циклічна стабільність електродів.

3.3. Використання нанододатків Fe/Co/Ni для покращення

гідролізних властивостей композитів на основі магнію

Механохімічний синтез гідридних композитів Mg–CoFe, Фазовий склад

та структурні дослідження зразків. Дослідження їх гідролізних властивостей.

У контексті зростаючого попиту на чисту та відновлювану енергію,

водень привертає значну увагу як перспективне джерело енергії завдяки

високій питомій енергоємності та екологічній чистоті продуктів його

використання. Серед численних методів отримання водню особливий інтерес

становить гідроліз гідридів металів, зокрема гідриду магнію (MgH ), завдяки
2
його високій теоретичній водневій ємності (7.6 мас.%) і доступності вихідної

сировини. MgH здатний вступати у реакцію з водою за стандартних умов,
2
утворюючи водень і гідроксид магнію (рівн. 1.8-1.9). Однак практичне

використання цього процесу обмежене через утворення пасивуючого шару

Mg(OH) , який ускладнює подальшу взаємодію реагентів. Для подолання цього
2
бар’єру досліджуються різноманітні підходи: модифікація поверхні MgH ,
2
використання каталізаторів, зміна умов реакції (температури, тиску) та

додавання активаторів до реакційного середовища.

У цьому дослідженні представлено експериментальну оцінку впливу
нанопоршків системи M-Fe-R (M = Ni, Co) на ефективність генерації водню

шляхом гідролізу MgH .
2

163