Page 318 - Докторська дисертація_Ткачук

318

3-
+
2+
10Са + 6РО4 + 2Н2О = Ca10(PO4)6(OH)2 + 2Н . (7.6)

Висновки до розділу 7

1. Встановлено, що формування поруватого гідроксиапатитного

покриття зі сфероїдальною структурою відбувається інтенсивніше на

базовому шарі нітриду Ti2N, ніж мононітриду титану, що пов’язано з його

слабшим ковалентним зв’язком. Показано, що зменшення ступеня стехіометрії

TiNх сприятливіше для утворення фази гідроксиапатиту.

2. Показано, що наявність нітридного шару TiN0,69 на поверхні технічно

чистого титану ВТ1-0 сприяє формуванню рівномірного гідроксиапатитного

покриття зі сфероїдальною структурою. Встановлено, що покриття TiN0,69+ГА

характеризується співвідношенням Ca/P, ближчим до біологічного

гідроксиапатиту (1,67), ніж покриття TiN0,81+ГА, і становить 1,62 проти 0,96.

Показано, що гідроксиапатитне покриття, сформоване на попередньо

азотованому титані, сприяє зростаню в 1,6 разів твердості поверхні та

зниженню в 1,4 рази модуля пружності порівняно з гідроксиапатитним

покриттям, осадженим на необробленому титані.

3. Встановлено, що покриття Ti2N+ГА, сформоване на титановому

сплаві ВТ6, має більшу товщину, вищу шорсткість поверхні та більший вміст

фази гідроксиапатиту, ніж покриття TiN0,66+ГА. Показано, що вища

гідрофільність покриття Ti2N+ГА пов'язана з більшим вмістом

гідроксиапатиту та вищою шорсткістю поверхні. Співвідношення Ca/P для

такого покриття становило 1,64, що наближається до біологічного

гідроксиапатиту. Встановлено, що корозійна тривкість покриття Ti2N+ГА у

розчині Рінгера вища порівняно з TiN0,66+ГА, що пов'язано з його більшою

товщиною та меншою поруватістю. Модуль Юнга для покриття Ti2N+ГА

зменшився порівняно з необробленим та азотованим сплавом, і його значення

було співмірне зі значенням для кортикальної кістки.