Page 322 - Докторська дисертація_Ткачук

322

цитосумісності титанового сплаву ВТ6, а оксинітридні шари TiN0,42O0,58 та

TiN0,36O0,64 можуть бути рекомендовані для подальшого тестування їх

біологічної дії in vivo.

5. Встановлено, що використання електроліту 0,5-2М

KOH + гідроксиапатит (pH=14) за імпульсного режиму осадження дозволяє

отримувати порувате ГА покриття зі сфероїдальною структурою та

оптимальним співвідношенням Са/Р за нижчої напруги осадження порівняно

з електролітом 3% H3PO4 + гідроксиапатит (pH=5) (160 В проти 200…220 В),

що пов'язано з його вищою електропровідністю. Визначено концентрацію

гідроксиду калію (1М) в електроліті, що забезпечує формування ГА покриття

з необхідною морфологією поверхні (шорсткістю та поруватістю) та

співвідношенням Са/Р, близьким до кісткової тканини. Показано, що

формування гідроксиапатиту на дентальному імпланті в лужному електроліті

(pH=14) забезпечує однорідність покриття та оптимальне співвідношення Сa/P

порівняно з осадженням у кислому електроліті (pH=5).

6. Встановлено, що формування ГA покриття на нітридному шарі Ti2N

відбувається інтенсивніше, ніж на шарі TiNх, що пов'язано з тим, що для шару

нітриду TiNх процес ПЕО відбувається повільніше через його сильніший

ковалентний зв’язок. Показано, що корозійна тривкість покриття Ti2N+ГA у

розчині Рінгера вища порівняно з TiNх+ГA, що пов’язано з його більшою

товщиною (~ 28 мкм) та меншою поруватістю (16,92%). Встановлено, що ГA

покриття, осаджене на нітридний шар Ti2N, забезпечує нижчі твердість і

модуль Юнга, значення якого наближається до відповідного значення

кортикальної кістки (22 ГПа).

7. Встановлено, що співвідношення Са/P для ГА покриття, сформованого

на попередньо оксинітрованому титановому сплаві ВТ6, зі збільшенням вмісту

кисню в оксинітриді титану змінюється від значення > 2 до співвідношення,

характерного для біологічного ГА, що обумовлює покращення корозійної

тривкості ГА покриття.