Page 319 - Докторська дисертація_Ткачук

319

4. Встановлено, що на поверхні титанового сплаву ВТ6 з попередньо

сформованими оксинітридними шарами у процесі ПЕО формуються поруваті

гідроксиапатитні покриття, які містять сфероїдальні утворення (сфероліти).

Шорсткість гідроксиапатитних покриттів, сформованих на оксинітрованій

поверхні, є більшою порівняно з азотованою. З переходом від нітриду до

оксинітриду зі збільшенням вмісту кисню співвідношення Са/P змінюється від

значень > 2 до співвідношення, характерного для біологічного

гідроксиапатиту. Встановлено, що зі збільшенням вмісту кисню в оксинітриді

титану корозійна тривкість осадженого гідроксиапатитного покриття

покращується.

5. Запропоновано механізм формування гідроксиапатитних покриттів

методом ПЕО в лужному електроліті на попередньо азотованих і

оксинітрованих титанових сплавах медичного призначення, що полягає у

тому, що під час ПЕО титану з нітридним шаром кисень з електроліту

дифундує в неметалеву підґратку нітриду титану, заміщуючи азот на кисень,

3-
2+
формуючи на поверхні оксинітрид, а потім – TiO2. Іони Са і РО4 , які
утворюються під час розкладу гідроксиапатиту за високих температур,

розповсюджується по поверхні покриття через розрядні канали. Розрядні

канали постійно утворюються на поверхні під час ПЕО, що супроводжується

виділенням теплової енергії. Це забезпечує зародження та формування

титанату кальцію СaTiO3, дикальційфосфату безводного СаНPO4 і

гідроксиапатиту Ca10(PO4)6(OH)2.