Page 178 - Докторська дисертація_Ткачук

178

37°С. Обидві криві знаходяться у від’ємних значеннях потенціалів. Для

необробленого титану (рис. 4.25, крива 1) спостерігається зростання

стаціонарного потенціалу в часі з його стабілізацією на рівні -0,103 В.

Рисунок 4.25 – Зміна потенціалу в часі для необробленого (1) та

азотованого (2) технічно чистого титану ВТ1-0 у розчині Рінгера за

температури 37°C.

Для нітридного шару (рис. 4.25, крива 2) від початку експозиції до 375 с

стаціонарний потенціал знижується від 0,04 до -0,26 В, а далі зростає та

стабілізується за -0,028 В. Різке зниження потенціалу може свідчити про

розчинення нітридного шару з подальшим його окисненням.

Таким чином, стаціонарний потенціал для титану з нітридним шаром

ушляхетнюється, тобто зсувається на 0,075 В у додатну сторону потенціалів

порівняно з необробленим титаном.

На рис. 4.26 представлені поляризаційні криві необробленого та

азотованого технічно чистого титану ВТ1-0, зняті у розчині Рінгера за

температури 37°С. Згідно кривих Тафеля було розраховано електрохімічні

параметри (табл. 4.5): густина струму корозії (iкор), потенціал корозії (Eкор),
опір поляризації (Rp). Як видно з даних табл. 4.2, необроблений технічно