Page 153 - DISS_NYRKOVA

153

руйнування. Тобто, в цьому розчині за інших однакових умов схильність

до корозійного розтріскування менше, ніж у розчині у вихідному стані.

Отже, збільшення частки крихкої складової в зламі, підтверджене

результатми корозійно-механічних випробувань, обумовлено не тільки

зміщенням рН в область більш лужних значень, але саме впливом

продуктів деградації стрічкового покриву 314-317.

4.3 Дослідження продуктів деградації стрічкового покриву

методом інфрачервоної спектроскопії

Після проведення випробувань властивостей стрічкового покриву,

який знаходився у контакті з розчином за різних умов (під впливом

температури та катодної поляризації) методом інфрачервоної

спектроскопії дослідили ґрунтувальний шар покриву. На рис. 4.6
представлені спектри складових покриву: бутилкаучуку – стандартний

спектр (крива 1), поліетилену з клейовим шаром (крива 2) і поліетилену з
клейовим шаром та ґрунтовкою (крива 3).

Характерними смугами поліетилену є смуги валентних (γ) та
деформаційних (δ) коливань С–Н груп з частотами: 2915, 2848, 1463, 1374

-1
та 719 см . Наповнювач ґрунтувального шару (сажа) є непрозорою для ІЧ-
хвиль, тому її смуга в ІЧ-спектрі відсутня, але присутність сажі сприяє

зміщенню загального фону спектру в область малих частот. Зіставляння

спектрів поліетилену з клейовим шаром (крива 2) та поліетилену з

клейовим шаром та ґрунтовкою (крива 3) зі спектром бутилкаучуку

(крива 1) вказує на те, що плівка з поліетилену містить сажу, як

наповнювач.

На рис. 4.7 наведено інфрачервоні спектри складових стрічкового

покриву та неорганічних наповнювачів: поліетилену з клейовим шаром

(крива 1), поліетилену з клейовим шаром та ґрунтовкою (крива 2), тальку

(крива 3) та карбонату кальцію (крива 4).