Page 106 - Dys
        P. 106
     106
                         Подібне  припущення  застосували  і  стосовно  іншої  досліджуваної  сталі
                  насосних штанг – 35ХМ.
                         4.2  Вплив  умов  експлуатації  сталей  20Н2М  та  35ХМ  на  опір
                  корозійному руйнуванню у модельному розчині пластової води
                           Дослідили метал двох марок низьколегованих сталей насосних штанг:
                   20Н2М  і  35ХМ.  ЕХ  вимірюваннями  порівнювали  стан  металу  головки
                   (умовно вихідний стан) та тіла (експлуатований стан) штанги і на цій основі
                   робили  висновок  про  їх  корозійну  тривкість  та  можливу  експлуатаційну
                   деградацію сталей за ЕХ показниками.
                           Корозивним середовищем слугував модельний розчин пластової води –
                   1%-й  розчин  NaСl,  через  який  барботували  СО 2  та  додали  СН 3СООН,
                   підтримуючи рН на рівні 3,1.
                           ЕХ  властивості  сталей  визначали  шляхом  потенціодинамічної
                   поляризації із швидкістю сканування потенціалу 0,001 В/сек. Поляризаційні
                   криві сталей 20Н2М та 35ХМ у 1%-му розчині NaСl з барботуванням СО 2 та
                   додаванням СН 3СООН (рН = 3,1) наведені на рис. 4.3 та 4.4, відповідно.
                         Аналіз  поляризаційних  кривих  свідчить  про  те,  що  обидві  досліджені
                  низьколеговані  сталі  у  1%-му  розчині  NaСl  з  барботуванням  СО 2  та
                  додаванням  СН 3СООН  (рН  =  3,1)  знаходяться  у  активному  стані  (рис.  4.3  і
                  4.4).  Це  стосується  як  умовно  вихідного  стану,  так  і  експлуатаційно
                  деградованого.  Вони  кородують  з  катодно-анодним  контролем,  подібно  як  і
                  сталі обсадних труб у цьому розчині (див. розділ 3, пп. 3.2.4).
                         Проте  сталям  штанги,  як  у  вихідному  стані,  так  і  експлуатаційно
                  деградованим,  властивий  вищий  опір  корозії,  порівняно  із  сталлю  обсадної
                  труби (табл. 4.1). Це можна пояснити наявністю у їх складі таких легувальних
                  елементів як нікель, молібден і хром. Ці елементи, особливо хром і молібден,
                  навіть у малих кількостях підвищують опір корозії конструкційних сталей у





