Page 63 - Korniy_dyser

63

116], в яких використано комбіновані модельні підходи для дослідження
адгезії та зношування в зоні контактуючих металів.

Однак, вказані роботи стосовно моделювання зони контактуючих тіл
використовують або спрощені моделі, в яких явно не враховують поверхні

металу, а також вплив на неї частинок середовища, або досить складну
методику розрахунку, яка не дозволяє розглядати великі системи (порядку

100 атомів), що є необхідним для адекватного опису процесів, що

відбуваються в зоні контактної взаємодії двох металів за наявності

корозивного середовища, а також розрахунку зміни енергії адгезії металів та

їх поверхневих енергії внаслідок впливу частинок середовища.

1.8 Моделювання корозійно-морфологічної деградації наночастинок

платини, як електродів паливних комірок

На сьогодні отримують широку перспективу альтернативні джерела

енергії, зокрема паливні комірки, в яких хімічна енергія окиснення палива

перетворюється безпосередньо на електричну енергію [117–119]. Тип

паливних комірок загалом класифікують за використанням різних

електролітів, які визначають операційну температуру і вид палива.

Найпоширенішими є низькотемпературні паливні комірки з полімерними

протонпровідними мембранами, в яких здійснюється транспортування

протонів від анода до катода (каталітичних електродів) (рис. 1.3). Тому для

промислового виробництва таких паливних комірок, в першу чергу,

необхідно створити ефективні електроди, робочі властивості яких

безпосередньо визначають важливі параметри – робочу напругу, коефіцієнт

корисної дії та, щонайважливіше, час їх ефективної роботи.

Останнім часом для створення каталізаторів широку перспективу

отримують бінарні наночастинки платини типу PtMe (де Me – перехідні

метали Cr, Fe, Co, Ni, Ru та ін.), які мають розмір від 1 до 50 нм. Як свідчать

експериментальні [120–122] та теоретичні [123–124] результати, такі бінарні