Page 68 - Korniy_dyser

68

змінюватися під впливом реакції, є моделі, що враховують «природжену»
неоднорідність наночасток на молекулярному рівні, зокрема методи

квантової хімії.

1.8.1 Основні причини корозійно-морфологічної деградації поверхні
наночастинок платини

Під час експлуатації паливних комірок можливе забруднення

каталітичних шарів або отруювання різними домішками, яке можна

класифікувати двома групами відносно джерел походження домішок: перше

джерело містить побічні продукти від палива або повітря, наприклад, CH 4,

СО, CO 2, H 2S, NH 3, NO, NO 2, SO 2, SO 3 і O 3); а друге – отримані системою

забруднювачі під час роботи паливної комірки, наприклад, металеві іони або

кремній від системних компонентів (двополюсні металеві пластини,

мембрани, прокладки) [132].

У літературі найбільше вивчено вплив монооксиду вуглецю СО, який

може адсорбуватися переважно на каталітично активних місцях

нанокластерів платини і таким чином блокувати доступ H 2 до цих місць,

зменшуючи активність каталізатора. Навіть невеликої кількості цих домішок

достатньо для скорочення часу роботи паливної комірки завдяки кінетичним

втратам аноду, особливо протягом тривалої дії [133, 134].

У низці теоретичних праць [135–138] вивчали проблеми деградації

електродів і їх отруєння СО під час каталітичного окиснення метанолу,

дегідратації адсорбованих H 2O ads і окиснення CO ads на поверхні, що

складалась з нанокластерів різних металів. Однак, лише декілька

теоретичних робіт наголошують на важливості енергетики окиснення

метанолу, адсорбції СО і дисоціації Н 2О на бінарних металевих частинках.

При цьому використовують теорію функціоналу густини для дослідження

енергетики метанольного окиснення [138], та механізму комбінованих

реакцій CO ads(Pt) з OH ads(Mе) на Pt–Mе металевих нанокластерах [137].