Page 302 - Korniy_dyser

302

Виходячи з експериментальних значень, отриманих різними методами
дослідження поверхні, встановлено, що зв’язування молекули SO 2 з

поверхнею платини відбувається через утворення зв’язку Pt–S. При цьому
найбільш енергетично вигідне положення є місткове, з яким зв’язаний атом

сірки та надатомне, з яким зв’язаний атом кисню. Молекулярна площина SO 2
при цьому перпендикулярна до Pt (111) поверхні.

Для всіх досліджених наноструктур розраховані [408, 413] геометричні

та енергетичні параметри адсорбції молекули SО 2 на поверхні (111) бінарних

нанокластерів Pt 42Co 13, Pt 42Fe 13, та Pt 42Ni 13, зокрема енергія зв’язку, віддаль

молекули до поверхні, заряд на атомі S, електронну густина на атомі S,

віддаль S–О між атомами в молекулі SО 2, α – кут О–S–О в молекулі SО 2

(табл. 8.6).

Позитивний заряд на атомі сірки свідчить про те, що він передається

від Pt(111) поверхні до адсорбату. Тобто відбувається отруювання

каталізатора SO 2 на Pt(111) за рахунок збіднення поверхні Pt електронами.

Крім того, значення заряду на атомі сірки корелює із енергією зв’язку для

різних адсорбційних положень, досягаючи максимуму за енергії зв’язку 2,419

еВ у міжвузлових положеннях.

Таблиця 8.6 – Розраховані геометричні та енергетичні параметри

взаємодії молекули SО 2 з поверхнею (111) нанокластера Pt 55: E b – енергія

зв’язку, D – віддаль молекули до поверхні, q – заряд на атомі S, ρ –

електронна густина на атомі S, d – віддаль S–О між атомами в молекулі SО 2,

α – кут О–S–О в молекулі SО 2

o
Місця адсорбції – E b, eB D, Å q, e ρ, e d, Å α,
A 2,316 1,462 0,462 0,522 1,635 131,3

B 2,382 1,469 0,586 0,536 1,714 133,3

H 2,419 1,521 0,693 0,687 1,729 137,5