Page 303 - Korniy_dyser
P. 303
303
Як і у випадку адсорбції сірководню, збільшення теплоти адсорбції
діоксиду сірки спостерігали на всіх розглянутих бінарних нанокластерах в
ряді Pt 55 < Pt 42Fe 13 < Pt 42Ni 13 < Pt 42Co 13 (табл. 8.7). Це закономірно, оскільки в
обох випадках адсорбційний зв’язок з молекулами здійснюється через атом
сірки (рис. 8.8).
а б в
Рисунок 8.8 – Адсорбція молекул SO 2 на поверхні бінарних нанокластерів
платини: Pt 42Fe 13 (а), Pt 42Ni 13 (б), Pt 42Co 13 (в)
Виходячи із нижчої енергії зв’язку у міжвузловому положенні,
бінарний нанокластер Pt 42Fe 13 буде менше отруюватися SO 2, ніж чистий
нанокластер платини. Про це свідчить також значно менший перенос заряду
на атом сірки з поверхні платини. Такий результат можна пояснити впливом
підповерхневого атома заліза, який знаходиться точно навпроти
адсорбованого атома сірки та впливає на його зв’язок з трьома поверхневими
атомами платини. Одним із пояснень цього також може бути незначна
енергія зв’язку оксиду сірки на атомі заліза, яка зумовлює в цілому зниження
його міцності зв’язку із бінарним нанокластером платини Pt 42Fe 13. Таким
чином, атоми заліза у підповерхневому шарі бінарного нанокластера платини
під час адсорбції SO 2 сприяють зміні електронних властивостей каталітично
активного металу платини, що відповідає лігандному або електронному
механізму [403] його впливу.
