Page 279 - Korniy_dyser
P. 279

279

                  Pt 3Co(111)  <  стиснута  Pt(111)  ~  Pt 3Fe(111).  Крім  цього,  розраховані  енергії
                  активації,  необхідні  для  дисоціації  кисню,  показали,  що  менш  реакційні


                  поверхні, тобто Pt 3Co(111) і Pt 3Fe(111) разом із Pt оболонкою мають значення
                  0,93 еВ і 0,89 еВ (на молекулу кисню) відповідно. Автори зробили висновок,


                  що незважаючи на нижчу реакційну здатність, ці поверхні є активнішими до
                  відновлення кисню, оскільки вони у меншій мірі отруюються адсорбованим


                  киснем і полегшують активацію кисню до кисневмісних сполук до утворення

                  зв’язків під час електровідновлення кисню.

                         Отже, бінарні наночастинки на основі платини оболонкової структури

                  можуть володіти підвищеною каталітичною активністю та більшою стійкістю

                  до утворення оксидів під час використання їх в реакції електровідновлення

                  кисню на катодах паливних комірок.



                         7.2  Моделювання  корозійно-морфологічної  стабільності  бінарних
                                                                                                             –
                                                                                            –
                  наночастинок платини у середовищі із вмістом H 2O, O 2, OH , H 3O+ та Cl  і
                  розрахунок енергетичних бар’єрів виходу іонів платини з їх поверхні



                         У попередньому розділі показано, що атомарний кисень, утворений  у
                                                                        2-
                  момент  дисоціації  молекулярного  аніона  О   під  час  реакції  каталітичного

                  електрохімічного  відновлення  молекулярного  кисню  на  катоді  паливних

                  комірок,  здатний  до  утворення  міцного  хемосорбційного  зв’язку  з

                  поверхневими  атомами  платини  з  подальшим  утворенням  квазіхімічного

                  оксиду внаслідок перетікання електронної густини з атомів платини на атом

                  кисню.  Комплексна  сполука  частково  іонізованого  атома  платини  з

                  компонентами  середовища,  які  її  стабілізують  енергетично,  може,  в  свою

                  чергу,  відходити  від  поверхні  у  розчин  і  таким  чином  може  руйнуватися

                  структура  самого  нанокластера.  При  цьому  функціональна  активність

                  бінарного  нанокластера  буде  знижуватися  також  під  час  утворення

                  поверхневих  адсорбційних  комплексів  із  молекулами  середовища,  що

                  утворюються під час окиснення вуглевмісних сполук, наприклад, метилового
   274   275   276   277   278   279   280   281   282   283   284