Page 187 - Korniy_dyser

187

кристалографічною орієнтацією поверхні або створені внаслідок часткового
електронного переносу локальні адсорбційні центри алюміній–мідь.

4. Аналізом розрахованих енергій міжатомного зв’язку у кластері
інтерметаліда Al 2Cu під час зміни заряду на ньому від Q = –3 до Q = +3, що

моделює поляризацію електрода, та впливу корозійно-активних іонів
встановлено, що корозійна тривкість інтерметаліду в лужному розчині

визначається в більшій мірі зарядом поверхні ніж адсорбційною здатністю

гідроксид-іонів. При цьому послаблюється переважно міжатомний зв’язок
–
–
Al–Al в ряді H 2O < OH < Cl , а хлорид-іони при зміщенні заряду поверхні у
позитивний бік зменшують енергію міжатомного зв’язку майже втричі.

Отриманий результат корелює із розрахованою адсорбційною здатністю

поверхні інтерметаліда, а наявність позитивного заряду на ній прискорює

розчинення.

5. Встановлені закономірності впливу пружної деформації

інтерметалідів на їх корозійну взаємодію із хлоридовмісним середовищем,

які визначається, з одного боку, ступеневою будовою поверхонь (110) Al 2Cu

та Al 2CuMg, а з іншого – більшою адсорбційною здатністю хлорид-іона на

них порівняно із поверхнею (100) та підвищенням їх відносної енергії зв’язку

на 20-25% за деформації розтягу кластерів інтерметалідів до 2%, що вказує

на важливість врахування впливу не тільки пластичної, але і пружної

деформації на корозію та корозійно-механічне руйнування алюмінієвих

сплавів. При цьому поверхня (110) Al 2Cu є схильнішою до руйнування за

одночасної наявності деформації та корозивного середовища.