Page 188 - Korniy_dyser

188

РОЗДІЛ 4
ВИВЧЕННЯ ІНГІБУВАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РАМНОЛІПІДОГО

БІОКОМПЛЕКСУ НА АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВАХ МЕТОДАМИ
КВАНТОВОЇ ХІМІЇ

На основі використання квантово-хімічних розрахункових даних щодо

геометричної та електронної структури складових рамноліпідного

біокомплексу оцінено його інгібувальні властивості на поверхні алюмінієвих

сплавів, що підтверджено експериментальними результатами.

4.1 Експериментальні дослідження інгібувальної дії рамноліпідного

біокомплексу (РБК) на алюмінієвому сплаві Д16Т

Потенціодинамічними дослідженнями виявлено зниження швидкості

корозії сплаву Д16Т [330], зокрема зменшення анодних і катодних струмів на

його поверхні у кислому дощовому розчині за присутності різних

концентрацій РБК (рис. 4.1). Якщо за вмісту 0,06 г/л РБК цей ефект майже

непомітний, за більших його концентрацій інгібування електродних реакцій

на сплаві суттєво зростає. Потенціал корозії алюмінієвого сплаву за менших

концентрацій РБК зміщений у позитивний бік, що може свідчити про

першочергову адсорбцію молекул рамноліпіду на анодних ділянках металу з

подальшим перекриттям всієї поверхні металу зі збільшенням вмісту РБК у

кислому дощовому розчині. За зростання концентрації РБК у корозивному

розчині струми корозії значно зменшуються. Так, після 48 год витримки

алюмінієвого сплаву в кислому дощі, що містить 0,5 г/л РБК, вони стають

нижчими у 13,8 рази проти неінгібованого середовища. Слід відзначити, що

зменшення вмісту РБК у корозивному розчині з 0,1 до 0,06 г/л призводить до

різкого збільшення швидкості корозії сплаву, що, імовірно, пов’язане з

досягненням концентрації меншої за критичну для міцелоутворення (ККМ).

За даними праць [331, 332] ККМ для рамноліпідного біосурфактанта у водній