Page 189 - Korniy_dyser
P. 189
189
емульсії наближається до 0,1 г/л. Упродовж 120 год випробувань найнижчі
2
струми корозії алюмінієвого сплаву в межах 0,65…0,8 мA/cм спостерігали у
синтетичному кислому дощі, інгібованому РБК за концентрації 0,5 г/л. Слід
відзначити, що за збільшення вмісту РБК у корозивному розчині 0,1…0,5 г/л
густина струму саморозчинення алюмінієвого сплаву зменшується
2
орієнтовно на 1,0…1,5 мA/cм , тоді як за зміни концентрації від 0,06…0,1 г/л
2
– падає в середньому на 6,0…6,5 мA/cм . За досягнення ККМ біосурфактанта
(≈ 0,1 г/л) у корозивному розчині поверхня металу повністю покривається
адсорбційною органічною плівкою і подальше збільшення кількості
інгібітора не призводить до суттєвого підвищення захисного ефекту.
10 -1
2 1
-2
10
10 -3 3
i, mA/cm 2 10 -4 4
10 -5
10 -6
-800 -600 -400 -200 E, mV
Рисунок 4.1 – Поляризаційні криві алюмінієвого сплаву Д16Т після витримки
48 год у синтетичному кислому дощі з різною концентрацією РБК: 1 –
неінгібований розчин; 2 – 0,06 г/л; 3 – 0,1 г/л; 4 – 0,5 г/л.
Електронно-мікроскопічними дослідженнями поверхні сплаву Д16Т
після його витримки протягом 7 діб у кислому дощі, інгібованому 0,5 г/л РБК
не виявлено (рис. 4.2) явних ознак корозії, імовірно, через присутність тонкої
органічної плівки. Водночас витримка зразка сплаву Д16Т у такому ж
середовищі без вмісту РБК зумовлює появу на його поверхні поблизу
катодних інтерметалічних включень локальних корозійних ураження,
навколо яких скупчуються продукти корозії алюмінію.