Page 194 - Korniy_dyser

194

Наявність у молекулі рамноліпіду ряду функціональних груп, а саме
карбонільної, карбоксильної та гідроксильної (рис. 4.7), які найімовірніше

визначають його реакційну здатність, вимагає використання для розрахунку
поряд із точнішим методом функціоналу густини, напівемпіричного підходу.

Це дає змогу на початковому етапі розрахувати найімовірніші конформації
молекули рамноліпіду зі стабільною структурою, яку в подальшому

аналізують із використанням методу функціоналу густини. Крім цього,

виконати квантово-хімічний розрахунок впливу водного середовища на

електронну структуру складних органічних молекул із використанням методу

функціоналу густини є досить складно через збільшення кількості

взаємодіючих частинок, що вимагає суттєвого підвищення комп’ютерних

ресурсів. Тому в таких випадках можна використати напівемпіричні методи,

наприклад РМ7, які дещо поступаються в точності методу функціоналу

густини, однак дозволяють застосувати моделі водного середовища та

суттєво зменшити час розрахунку. Зокрема, для розрахунку впливу водного

середовища використано модель COSMO із параметрами NSPA=200,

EPS=78,4, RSOLV=1,8.

Рисунок 4.7 – Молекулярна формула рамноліпіду: 1 – гідроксильні групи; 2 –

карбонільна група; 3 – карбоксильна група

Як видно із розрахованої геометричної структури молекули

рамноліпіду методом ТФГ (рис. 4.8), кільце молекули та вуглецеві ланцюги

знаходяться в різних площинах. Гідрофобні ланцюги (–СН 2–) n–СН 3 у

молекулі рамноліпіду можуть суттєво впливати на утворення зв’язків із

поверхнею металу.