Page 197 - Korniy_dyser

197

приводить до легшої поляризації сполуки [340].
Тому добрими інгібіторами корозії, як правило, є органічні сполуки, які

не тільки віддають електрони на незайняті орбіталі металу, але також
приймають вільні електрони зовнішніх оболонок металів. Зокрема, що вища

енергія Е HOMO молекули інгібітора, то більша тенденція до передачі
електронів до незайнятих d-орбіталей металу і, відповідно, вища

ефективність інгібування корозії [199, 200]. Крім цього, ефективність

інгібітора поліпшується зі зменшенням енергії Е LUMO, що сприяє посиленню

адсорбційного зв’язку внаслідок полегшення передачі електронів до

молекули інгібітора з поверхні металу, а також зі зменшенням енергетичної

щілини Δ.

Отримали негативне значення енергії Е HOMO молекули рамноліпіду, що

свідчить про фізичний механізм її адсорбції на поверхні. Значення E HOMO і

E LUMO є –8,664 і –0,878 еВ відповідно. Досить високе числове значення Е HOMO

(8,664 еВ) вказує на донорні властивості молекули, тобто свідчить про

передачу електронів до акцептора – металічного атома з незайнятими

молекулярними орбіталями та, відповідно, адсорбцію рамноліпіду на

поверхні металу. Отже, ефективність інгібування молекулами рамноліпіду

може бути зумовлена поліпшенням транспортування електронів через

подвійний електричний шар.

Встановлено, що електронні густини HOMO локалізовані на

карбоксильних і карбонільних групах монорамноліпіду [341], кисневі атоми

яких є донорами електронів (рис. 4.9а). Вуглецевий ланцюг CH 3(CH 2) 6 є

гідрофобною частиною молекули, який розташовується на межі розділу

метал/розчин. Електронна густина LUMO локалізована на рамнозному

залишку з гідроксильних груп молекули інгібітора (рис. 4.9б). Це означає, що

ці групи можуть приймати електрони з металічних атомів (алюміній, мідь) з

утворенням антизв’язуючих орбіталей та працювати як акцептор електронів.

Таким чином, рамноліпід може інгібувати поверхню металу (алюміній

або мідь) через фізичну адсорбцію та гідрофільну частину карбоксильних,