Page 202 - Korniy_dyser

202

слаборозчинні неорганічні сполуки, які мають у своєму складі
протикорозійні аніони, наприклад фосфатний залишок [344]. При цьому

рамноліпід вступає в реакцію комплексоутворення з рядом катіонів, зокрема
3+
2+
2+
2+
2+
3+
2+
з Al , Cu , Zn , Fe , Ca , Mn , Mg в більшій мірі за рахунок
карбоксильних груп R-COOH і менше за рахунок гідрокисильних та
карбонільних. Взаємодія рамноліпіду з Zn 3(PO 4) 2 може супроводжуватися

3
утворенням комплексної сполуки Zn(R-COO) 2 та вивільненням аніонів PO .
4
Така реакція органічного інгібітору рамноліпіду та неорганічного цинк
фосфату створює передумови одержання синергічної інгібувальної

композиції на основі рамноліпідних сполук та цинк фосфату. Тобто захист

металу поверхнево-активним рамноліпідним біокомплексом забезпечується

не тільки утворенням адсорбційного шару із молекул рамноліпіду.

Карбоксильні групи рамноліпіду можуть взаємодіяти з металічними іонами,

утворюючи малорозчинні комплексні сполуки на локальних анодних

ділянках металу або в розчині

n+
+
Me + 3R–COOH → (R–COOH) nMe + nH ,
де R – рамноліпідний залишок.

Цілком імовірно, що у водному середовищі молекула рамноліпіду

дисоціює із утворенням стійкого аніона через відщеплення протона від

карбоксильної групи. Утворений аніон взаємодіятиме із катіонами алюмінію

та міді, які анодно розчиняються на поверхні алюмінієвого сплаву, а також з

іншими катіонами (цинку або кальцію), що присутні, наприклад, в

неорганічних інгібіторах корозії.

Розраховані енергії Е HOMO та Е LUMO методом РМ7 для молекули

рамноліпіду у вакуумі становлять –10,447 і 0,267 еВ відповідно. При цьому

теплота утворення молекули дорівнює –2086,5 кДж/моль. Розрахунок

молекули рамноліпіду у водному середовищі із використанням моделі

COSMO показав суттєве зниження Е LUMO майже в два рази. Енергії Е HOMO та

Е LUMO становлять –10,441 і 0,111 еВ відповідно. Молекула рамноліпіду є

стабільніша у водному середовищі, про що свідчить зниження теплоти