Page 204 - Korniy_dyser

204

Рисунок 4.11 – Оптимізована структура аніона рамноліпіду з катіоном

кальцію (аналогічно для цинку, міді та алюмінію) з утворени

хемосорбційним зв’язком з карбоксильною групою.

Таким чином, можна припустити, що стійкі комплекси рамноліпіду з

кальцієм та цинком можуть утворюватися внаслідок електролітичної

дисоціації малорозчинних фосфатів кальцію та цинку (особливо цинку).

Утворені при цьому аніони фосфатів, своєю чергою, можуть сповільнювати

корозійні процеси на поверхні металів. Крім того, формування стійкого

комплексу рамноліпіду з алюмінієм, що розчинився під час корозії, може

спричиняти його поверхневе зв’язування молекулою рамноліпіду,

запобігаючи подальшому розчиненню поверхні алюмінію чи його сплаву.

І молекула, і аніон рамноліпіду у водному розчині внаслідок складної

будови володіють певною кількістю стабільних конформацій з низькими

обертовими потенціалами навколо одинарних зв’язків. Утворення зв’язків із

катіонами кальцію або цинку повинно стабілізувати структуру рамноліпіду

через утворення кількох внутрішньокомплексних зв’язків з атомом кисню

різних функціональних груп. Поряд із наведеним (див. рис. 4.11)