Page 180 - Korniy_dyser
P. 180
180
час зміни заряду від –3 до +3 енергія зв’язку (пропорційно до енергії
адсорбції) Al–H 2O поступово зростає, що свідчить про полегшення
поверхневої електрохімічної реакції між нейтральною молекулою води та
анодними ділянками поверхні, що є початковим моментом електрохімічного
корозійного процесу. З іншого боку, енергія адсорбційного зв’язку мідь–вода
мало змінюється.
Увагу заслуговує зміна енергій міжатомних зв’язків між сусідніми
атомами алюмінію, коли над одним із них адсорбована молекула води. Так
зміна заряду поверхні від –3 до +3 понижує енергію зв’язку Al–Al від 2,117
еВ до 0,787 еВ, а енергія зв’язку Cu–Cu майже не змінюється (в межах 0,01
еВ). Мало змінюється також енергія зв’язку мідь–алюміній (близько 0,1 еВ).
Внесення іонів гідроксилу в надатомні адсорбційні положення кластера
спричиняє кількаразове збільшення енергії адсорбційного зв’язку як на
алюмінію, так і на міді (табл. 3.7). Це узгоджується з відомим фактом
інтенсивного розчинення алюмінію у лужному розчині, а також відповідає
–
висновкам теоретичної праці [90] про зростання теплоти адсорбції ОН у
порівняно з Н 2О майже на порядок.
Таблиця 3.7 – Характеристики взаємодії зарядженого кластера
інтерметаліду Al 2Cu з іонами гідроксилу
Q, E Al–Cu, E Cu–Cu, Е Al–Al, d Al–ОH, d Cu–ОH, E Al–OН, E Cu–OН,
e еВ еВ еВ Å Å еВ еВ
–3 1,557 1,382 2,400 8,361 1,775
–2 1,541 1,376 2,296 2,235 2,419 8,441 1,794
–1 1,523 1,354 2,165 2,218 2,399 8,521 1,804
0 1,504 1,354 2,045 2,184 2,358 8,700 1,854
1 1,478 1,329 1,696 2,135 2,244 8,917 1,855
2 1,452 1,333 1,602 – – 8,906 1,890
3 1,433 1,328 0,991 – – 9,507 1,906