Page 166 - Korniy_dyser

166
– –
уваги лише взаємодії типу Me–Cl , Cl –H, H–O, тобто міжмолекулярні
взаємодії, решту молекул води враховували діелектричним середовищем.

–
Приймали, що під час адсорбції комплексу Сl (H 2O) з поверхні інтерметаліду
витісняється молекула води та формується адсорбційний комплекс MeСl –

(H 2O). Таким чином розраховували потенціальні криві взаємодії
–
молекулярного комплексу Сl (H 2O) з поверхневими атомами кластерів

інтерметаліду, поверхня яких попередньо покрита молекулами води в

надатомних положеннях згідно з співвідношенням (2.5). Результати

розрахунків, наведені у праці [65], показують, що така модель конкурентної

адсорбції є достатньо ефективною для оцінки енергії зв’язку іонів з водних

розчинів на поверхні металу.

Одержані результати корелюють із даними газофазної адсорбції хлор-

іонів на даних кластерах (рис. 3.9). Під час розрахунку оптимізували лише
–
–
зв’язки Me–Cl , Cl –H вздовж координати z. Молекулярний комплекс був
орієнтований перпендикулярно до поверхні кластера. Адсорбовані молекули

води на кластері не оптимізувалися, віддалі d(Me–O) для них приймались

рівними значенням, які наведені у табл. 3.2 та 3.3.

E b, еВ

(Al) (Cu)

кластер Al кластер Al 2Cu

Рисунок 3.9 – Енергії зв’язку хлорид- та гідроксид іонів з алюмінієм та

інтерметалідом Al 2Cu із врахуванням водного середовища за молекулярно-

континуальної моделі