Page 62 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

62

Зазначимо, що найнижчі захисні властивості за 6 годин випробувань

виявив екстракт з кори дуба, а найвищі – з кори сосни. Однак за 168 годин

спостерігали протилежну картину: захисні властивості екстрактів берези та дуба

зрівнялися, а ефективність екстракту сосни, навпаки, стала дещо нижчою від

ефективності перших двох.

Стаціонарний потенціал корозії E сталі 20 у воді, який становив –483 мВ
st
3
[173], під впливом цих екстрактів (0,8 г/дм ) змістився по-різному: в
присутності екстрактів сосни – в сторону менш від’ємних значень –315 мВ та в

сторону більш від’ємних (–652 мВ) в присутності екстрактів берези та дуба

(рис. 3.5).

3

-400

1

-500
E, мВ

-600
4

2
-700

0 300 600 900 t, c

Рисунок 3.5 – Зміна в часі потенціалу сталі 20 у воді (1) та в розчинах

екстрактів: 2 – берези; 3 – сосни; 4 – дуба.

Таким чином, можна припустити, що початковий механізм захисної дії

досліджуваних екстрактів дещо відрізняється через різну природу деревини.

Оскільки екстракт дуба виявляє найбільший ефект післядії, тому в подальшому

інгібітор ний вплив екстрактів рослинної сировини на змочування деформованої

сталевої поверхні та на корозійну втому сталі досліджували (розділ 5) саме на

його прикладі.