Page 57 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

57

Порошкоподібну сировину загортали у фільтрувальний папір у вигляді

гільзи, вміщували у насадку для екстрагування таким чином, щоб верхній рівень

гільзи був на 1…1,5 см нижчим від рівня сифонної трубки. В колбу заливали

3
150 см розчинника (ацетон). Екстрагування проводили впродовж 5 год. при
0
температурі 70 С, що забезпечувало високу інтенсивність кипіння розчинника.
Про закінчення екстрагування свідчило знебарвлення розчинника в насадці.

Екстракт переливали у висушену зважену колбу та відганяли розчинник. Після

відгонки розчинника колбу із сухим залишком зважували, потім промивали

гарячою водою для відділення таніну. Смоли розчиняли диметилформамідом.

Гільзу з порошком дубової стружки висушували від ацетону, зважували і

продовжували власне екстракцію.

Хід екстракції. Екстракцію здійснювали в скляній колбі об’ємом 500 мл зі

зворотним холодильником за таких умов: співвідношення вихідна

сировина/розчинник 1:25, час екстракції 2 години від початку кипіння суміші,

температура 97ºС. Розчинником слугувала суміш дистильованої води та

етилового спирту (в пропорції 7:2). Після закінчення екстрагування суміш

фільтрували через фільтрувальний папір № 1 і промивали гарячим

розчинником.

Повноту екстрагування танінів визначали наступним чином: на смужку

фільтрувального паперу наносять краплю розчину залізоамонієвих галунів і

краплю екстракту з наступним підсушуванням над електричною плитою.

Відсутність зеленого забарвлення після проведення такої процедури вказує на

повноту екстрагування танінів.

Кондиціонування. Отримані водно-спиртові екстракти висушували в два

етапи: спочатку відганяли азеотропну суміш та воду за температур 92º…98ºС;

пізніше концентрат висушували за температури 70ºС в сушильній шафі

впродовж двох днів.

Встановлено, що підвищення дисперсності вихідного матеріалу – стружки

та кори дуба – збільшує вихід екстракту, який у випадку отримання його за

методикою знесмолювання сягає ~ 48–56% [169, 170]. Отриманий продукт –