Page 43 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

43

осаду використовували 0,1н чи 0,01н HCl) і витримували до повного розчинення

CaCO (2–10 хв):
3
Ca(HCO ) →CaCO + CO + H O. (2.12)
2
3 2
3
2
Непрореаговану кислоту відтитровували лугом. Визначивши об’єм HCl,
який затрачається на розчинення CaCO , розраховували кількість осаду, який
3
відкладається на поверхні турбінної мішалки.

2.5 Дослідження крайових кутів змочування

Кількісна оцінка впливу інгібітору на змочування проводиться по зміні

крайових кутах змочування [156]. Принципова схема установки для

вимірювання крайових кутів змочування приведена на рис. 2.4. Зразок

досліджуваного металу 4, виготовлений із сталі 20 у вигляді пластинок (1,5х2,0

см), і шорсткістю поверхні R = 0,63 мкм, поміщають на предметний столик 1,
a
висота якого за допомогою гвинта 2 регулюється так, щоб направлений пучок

променів від джерела світла 3 проектував зображення поверхні, відбиваючись

від дзеркала 5, на екран 6. Середовищем слугувала дистильована та водогінна

вода (рН = 7,45; твердість 3,89 мг-екв/л). Краплю досліджуваного розчину 7

(діаметр не більше 3 мм) з допомогою шприца наносять на підготовлену

о
поверхню зразка, тримаючи шприц під кутом 15...25 до поверхні. Збільшене
зображення краплі, спроектоване на екрані, підводять до центру круга екрану 8

із градусною шкалою і, за допомогою візиру 9 визначають величину крайового
кута змочування.

Термодинамічну роботу адгезії, яка визначається як робота розриву
міжфазного поверхневого шару і характеризує зменшення вільної поверхневої

енергії металу, розраховували за рівнянням Дюпре-Юнга [157]:

W = рг (1 + cos ), (2.13)
a
де рг – поверхневий натяг розчину, Н/м;

cos – косинус крайового кута змочування.