Page 44 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

44

Рисунок 2.4 – Принципова схема установки для вимірювання крайових кутів

змочування: 1 – предметний столик; 2 – гвинт; 3 – джерело випромінювання;

4 – зразок досліджуваного металу; 5 – дзеркало; 6 – екран; 7 – крапля

досліджуваного розчину; 8 – центр круга екрану; 9 – візир.

Поверхневий натяг рідини визначали за відомою методикою

вимірювання найбільшого тиску бульбашок повітря (методом Ребіндера) [158].

2.6 Дослідження ефекту післядії інгібітору

Зразки зі сталі 20, підготовані до випробувань відповідно до відомих
методик [159], поміщали в корозивне середовище (вода або 5%-ий розчин НСІ)

3
з додатком 0,8 г/дм інгібітору. Зразки витримували в розчині 6 год, 5 з них
обробляли за стандартною методикою і визначали швидкість корозії, 10 інших

переносили в неінгібоване середовище, де витримували 9 год в середовищі 5%-

ого розчину HCl або 48 годин у воді (5 зразків), решту витримували 12 год

(розчин HCl) та 168…336 год (H O). Розраховували швидкості корозії, на цій
2
основіа визначали ступінь протикорозійного захисту, а також час, протягом

якого плівка зберігає свої захисні властивості, що й слугувало показником

післядії інгібітору.