Page 28 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

28

слід вважати входження молекули в склад зовнішньої обкладки подвійного

електричного шару. Саме цей процес, змінюючи Ψ -потенціал, впливає, в
1
основному, на кінетику процесу розряду іонів водню.

Більшість інгібіторів для захисту в кислих середовищах – це похідні

піридинів і хінолінів із різними замісниками в мета-, орто- та пара-положеннях

бензольного кільця та їх солей. Увага до цього класу сполук виникла, з одного

боку, у зв’язку з їх високою здатністю гальмувати корозію, а з другого –

наявністю в Україні сировинної бази для їх отримання: відходів виробництв

коксохімічної промисловості. Відомий інгібтор ХОСП – продукт взаємодії

піридинових та хінолінових основ з хлористим бензоїлом та з синергістом

NaCNS [85, 86].

1.6 Застосування рослинної сировини у протикорозійному захисті

На сьогоднішній день відома значна кількість гетероциклічних сполук, які

є високоефективними інгібіторами корозії [87–97]. Як правило, вони дорогі, а їх

використання може призводити до забруднення навколишнього середовища. Це

вимагає підвищення засобів екологічної безпеки як при застосуванні, так і в

технології їх виробництва. Альтернативою таким інгібіторам можуть бути

інгібітори на рослинній сировині, які є не менш ефективними, але безпечними

при застосуванні і виробництві.

Досвід використання відносно дешевої природної сировини для створення

промислових інгібіторів відомий з початку ХХ століття: для уповільнення

корозії при травленні сталі застосовувалися такі речовини, як крохмаль,

декстрин, желатин, тваринний клей, жмихи, патока, екстракти рослин та

кам’яновугільної смоли [87].

Дослідження природних екстрактів на рослинній базі в якості дешевих

екологічно безпечних інгібіторів є важливою складовою сучасних наукових

досліджень інгібіторної тематики [98]. Крім безпеки для навколишнього

середовища продукти рослинного походження є дешевими,