Page 24 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

24

корозійний процес всередині тріщини контролюється катодною реакцією

виділення водню. Виділення водню в тріщині відбувається за механізмом

Фольмера-Гейровского [74].

З урахуваням пониження рН у вершині корозійно-втомної тріщини

Л. В. Ратич, З. В. Слободян, Ю.І. Бабей, І.М. Дмитрах розробили композиційний

інгібітор ТЖ [75, 76], який містив сполуки, здатні зв’язувати протони водню.

Цей принцип дії покладений в основу інгібіторів корозійного розтріскування

типу ІРТ [77, 78]. Осідання іонів важких металів, що входять в склад інгібіторів,

на залізі збільшує перенапруження виділення водню, в результаті чого

підвищується корозійна тріщиностійкість сталі 45ХН2МФА.

1.4 Роль інгібіторів в гальмуванні солевідкладення

Відомо, що процеси корозії та солевідкладення є не тільки супутніми, але

і взаємопов’язаними. В деякій мірі корозійна активність нейтральних водних

середовищ і їх схильність до відкладання накипу протистоять один одному.

Вода з високою карбонатною твердістю мало агресивна, але легко утворює

накип; м’яка вода не утворює накип, проте, доволі агресивна. Це зрозуміло,

оскільки карбонатні плівки певної товщини, які утворюються в твердій воді в

основному в результаті зсуву вуглекислотної рівноваги,

Ca(HCO ) → CaCO ↓ + H O + CO . (1.3)
3 2
2
2
3
Вони складаються з Fe(OH), FeCO , Fe O (внутрішній шар), та CaCO ,
4
3
3
3
MgCO , FeCO (зовнішній), перешкоджають доступ до металевої поверхні
3
3
–
2–
аніонів, здатних полегшити анодне розчинення (Cl , SO та ін.), а також
4
зменшують дифузію кисню до поверхні, гальмуючи таким чином катодну
реакцію.
Нехімічні методи усунення накиповідкладення (магнітний,
ультразвуковий, іонний) дорогі, не завжди ефективні і не вирішують питання

корозійного захисту. В даний час, найбільш прийнятною є обробка води

речовинами, які є одночасно інгібіторами корозії і солевідкладення. Зазвичай,