Page 32 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 32

32

                модифікації.  Це  відкриває  нову  перспективу  для  застосування  природних

                танінів:  створення  ефективних  перетворювачів  іржі  [119].  Пропонується

                використовувати  екстракти  шкірок  та  зернят  граната  в  складі  кислотних

                розчинів  для  усунення  іржі  та  солевідкладень  з  поверхні  середньовуглецевих

                сталей  [99].  Ці  екстракти  містять  еллаготаніни,  які  в  результаті  гідролізу

                утворюють гексагідроксидифенільну кислоту, котра спонтанно перетворюється

                в  термодинамічно  більш  стабільну  еллагову  кислоту.  Молекула  цієї  кислоти

                формує  своєрідні  ліпофільні  домени.  Усунення  залізовмісних  відкладень  з

                допомогою таніну розглядається в роботі А. М. Аль-Майоуф [120]. Структура

                утвореного комплексу таніну з Fe         3+   залежить від рН розчину.

                        Співставляючи захисні властивості екстрактів різної рослинної сировини з

                їх  хімічним  складом  В. Е.  Аміті  Рані  з  співробітниками  [101]  показали,  що

                гетероатоми  функціональних  груп  інгібіторів  по  зростанню  адсорбційної

                здатності  можна  розмістити  в  ряд:  O  <  N  <  S  <  P,  що  відкриває  певні

                перспективи  в  цілеспрямованому  синтезі  екологічно  безпечних  інгібіторів

                корозії та солевідкладення.

                       Таніни широко застосовуються від використання в галузі дублення шкіри

                до  медичних  потреб  та  харчовій  промисловості.  Таніни  використовуються  в

                шкіро-обробній  промисловості  в  якості  дубильних  речовин  і  барвників  [121–

                123] в деревообробній промисловості в якості клеїв [124–126]; в фармакології та

                харчовій  галузі  в  якості  антиоксидантів  [126–129].  Також  знаходять  широке

                застосування абсорбенти на таніновій основі, для усунення іонів важких металів

                та барвників з стічних вод [130–132].

                       Перші  згадки  про  можливість  використання  таніну  в  протикорозійному

                захисті відносять до 1936 року. Розвиток промислового використання танінів як

                інгібіторів  корозії  в  формуванні  пігментів  в  фарбах  та  ґрунтовках  [133–135],

                флокулянтах  [136,  137],  поглиначів  кисню  в  системах  обробки  котлової  води

                [138] говорить про їх важливість як промислової сировини в порівнянні щодо

                синтетичних фенолів.
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37